Одесит «Пасічник» і киянин «Буча» служать в одному з батальйонів 103-ої окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України. У перші дні повномасштабної війни вони доправили свої сім’ї на захід України та стали на облік у центр комплектування та соціальної підтримки (військкомат).
Чоловіки стали побратими та є свідченням того, що у час загроз українці об’єднуються для захисту спільних інтересів – незалежно від віку, статусу, мови чи походження.
«Ворог веде проти українського народу приховану, «тиху» однак не менш небезпечну інформаційну війну. Отримуючи поразку за поразкою на полі бою, росіяни намагаються роз’єднати та розколоти українців. Звісно ж, усі ці штучні стереотипи побудовані на брехні. І історія військовослужбовців, які захищають Україну в складі львівської тероборони розвінчує ці міфи», – йдеться у тексті про воїнів з Одеси та Києва на сторінці 103-ої окремої бригади ТрО на сторінці у FB, передає Західний інформаційний фронт.
Одесит Олександр обрав собі позивний «Пасічник». Зі сім’єю у перші дні повномасштабного наступу росії поїхав на захід України практично навмання.
«Коли все розпочалося, я прийняв рішення вивезти родину на захід. Я просто виїхав в цьому напрямку та зупинився в Дрогобичі. Там нас зустріли, надали нам приміщення як тимчасово переміщеним особам. Одразу добровільно пішов у військкомат і так опинився в теробороні», – розповідає свою історію Олександр.
Він добрими словами згадує гостинність мешканців Дрогобич та сумує за рідними. У планах – повернутися до сім’ї і знову зайнятися улюбленою справою – бджільництвом.
«Я близько п’яти років займаюся бджільництвом. Мій наставник, пасічник з великим досвідом, у якого я приймав бджоли, зараз їх доглядає. Ось уже хлопцям передали свіженького меду з Одеської області, хлопцям сподобалося. Смакували його на передовій», – каже «Пасічник».
Його товариш Сергій із позивним «Буча» мешкав під Києвом. Він теж повіз сім’ю на захід, став на військовий облік.
«Жодного разу ані там, ані тут я не відчував себе чужим, не було ніякого дискомфорту із цим пов’язаного. Тут шалена підтримка. Ми всі тут боремось за одну справу – за перемогу України», – зізнається Сергій.
Звірства катів у військовій формі російської армії в Бучі сприйняв дуже важко.
«Взагалі, як і будь-якій нормальній людині, на це просто було неможливо дивитись. Саме тому ми на сході зараз і воюємо – щоби такі речі більше ніколи не повторювалися!» – каже «Буча».
