Інформаційний фронт Освіта Події Суспільство Україна

Інформаційний простір та методи рефлексивного управління: як розпізнати й протидіяти маніпуляціям

14 серпня відбувся завершальний вебінар курсу «Навчання свідомих та відповідальних громадян України», присвячений темі інформаційного простору, методів рефлексивного управління, дезінформації, наративного впливу та громадянської онлайн-активності. Захід організував Український безпековий клуб у партнерстві з ГО «Фонд сприяння демократії» та дослідницько-аналітичною групою InfoLight.UA, за підтримки Hanns Seidel Stiftung Ukraine / Фонду Ганнса Зайделя в Україні.

Зустріч провів Юрій Гончаренко – голова Українського безпекового клубу, керівник дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA, яка спеціалізується на системній протидії ворожим наративам.

Про що говорили на вебінарі

Однією з головних тем стало рефлексивне управління – технологія, коли зовнішні гравці змушують людину або суспільство приймати вигідні для них рішення, створюючи ілюзію, що ці дії – результат власного вибору.

«Рефлексивне управління – це коли вами керують, а ви думаєте, що ухвалюєте рішення самостійно», – наголосив Юрій Гончаренко.

Лектор пояснив, що у сучасних умовах цей метод активно використовують у соцмережах. Алгоритми TikTok, Facebook чи YouTube не просто показують контент, а фактично формують інформаційний порядок денний, підсилюючи матеріали, які викликають сильний емоційний відгук.

«Сьогодні алгоритми соціальних мереж фактично замінили редакторів новин і формують наше бачення світу», – зазначив він.

Окремо розглянули приклади дезінформаційних кампаній:

поширення неперевірених новин під час резонансних подій;
використання емоційного контенту для створення відчуття загрози або несправедливості;
«зміщення меж прийнятного», коли радикальні ідеї поступово подають як норму.

Живі приклади дезінформаційних кейсів

Юрій Гончаренко навів низку конкретних випадків, коли ворог ефективно використовував емоційні тригери та маніпуляції:

Вінницький кейс: ситуація з мобілізованим чоловіком без документів була використана для закликів до протесту, причому подія подавалася в різних інтерпретаціях для різних аудиторій.
Одеський фейк: у соцмережах поширили неправдиву інформацію, що після ракетного удару в області «три місяці не буде світла», що спричинило панічні настрої та штучний дефіцит товарів.
Маніпуляція з інтерв’ю: через іноземні ЗМІ ворог намагався нав’язати західній аудиторії тезу про «переслідування християн в Україні», уникаючи прямого заклику, але закладаючи сумнів у доцільності підтримки нашої держави.

Ці приклади показують, що навіть правдива деталь у події може бути вирвана з контексту, переінакшена й використана проти України.

Як протидіяти маніпуляціям

Юрій радить перш за все контролювати власну реакцію та не піддаватися на емоційні провокації:

«Коли інформація вас чіпляє емоційно, зробіть паузу – ворог завжди хоче, щоб ви діяли імпульсивно».

Алгоритм безпечної реакції включає:

Пауза – не поширювати і не коментувати новину одразу.
Перевірка джерела і контексту – шукати першоджерело та додаткові підтвердження.
Аналіз вигоди – поставити собі питання: кому корисно, щоб я у це повірив чи діяв саме так?

Громадянська активність і продовження курсу

Учасникам запропонували приєднатися до команди, яка займається збором та аналізом відкритих даних про викрадення українських дітей з окупованих територій. Робота координується з силами безпеки та оборони, а волонтери пройдуть навчання з інструментів OSINT.

Після завершення курсу заплановані виїзні семінари в регіонах. Усі учасники отримають сертифікати, а також візьмуть участь у розіграші книжок з інформаційної безпеки та міжнародної політики.

«Бути свідомим громадянином – означає вміти захистити не лише кордони країни, а й власну свідомість»