3 вересня 2025 року у місті Кременчук відбулося засідання Українського безпекового клубу, присвячене темі демографічної кризи. Участь у дискусії взяли координатори клубу в Полтавській області Віталій Мірошниченко та Тетяна Седірко, голова Громадсько-військового руху Олексій Івашин та голова Українського безпекового клубу Юрій Гончаренко. У своїх виступах вони окреслили історичні та сучасні причини демографічної кризи, її наслідки для суспільної згуртованості й безпеки держави.
Відкриваючи засідання, Віталій Мірошниченко наголосив на важливості започаткування традиції регулярного публічного обговорення проблем, що стосуються демографії та народонаселення.
«Ми сьогодні на рівні Полтавської області розпочали гарну традицію –обговорювати проблеми, які цікавлять не тільки нас, жителів Полтавщини, але й усіх громадян України. Сьогоднішня тема – демографія та народонаселення», – підкреслив координатор.
За його словами, метою круглого столу є не лише діагностування проблем, а й формування конкретних пропозицій для органів державної влади.
Демографія: історія та сучасність
Першим із ключових доповідачів виступив Олексій Івашин. У своєму аналізі він наголосив, що проблема демографії не є новою для України: нація неодноразово стикалася з драматичними скороченнями населення.
«Україна вже переживала катастрофічні демографічні етапи. Ми мали втрати внаслідок Голодомору, депопуляцію під час і після Другої світової війни. Ми втрачали людей під час розпаду Радянського Союзу. Але сьогодні ми маємо і стару кризу, і нову одночасно. І ми не маємо запасу часу, щоб реагувати поступово», — зазначив Івашин.
Він підкреслив, що нинішня війна лише підсилила ті тенденції, які накопичувалися десятиліттями:
«Сучасна війна лише оголила те, що в нас і так було в занепаді: інфраструктура народжуваності, політика підтримки родин, система репродуктивного здоров’я, медицина. Ми прийшли до великої катастрофи з порожніми руками.»
Івашин сформулював низку конкретних напрямків, які повинні стати основою державної політики:
«Я вважаю, що важливо закладати політику першої дитини. Це має бути сигналом, що держава підтримує тебе вже з моменту першого кроку в батьківство.»
«Для молодих родин потрібні доступні механізми – наприклад, пільгове житло. Це не бонус, це інвестиція в майбутнє країни.»
Він також окреслив моральний вимір:
«Ми не повинні ставити на паузу людяність. Навіть у найтемніші часи. Бо саме вона – головна валюта стійкості. І якщо ми її втратимо, ми втратимо все.»
Виступ Івашина поєднав історичний аналіз і практичні пропозиції, що стосуються соціальної політики, підтримки родин і майбутнього держави.
Виклики суспільної згуртованості
Продовжив дискусію Юрій Гончаренко, який зосередився на тому, як демографічна криза впливає на суспільну згуртованість та внутрішню стабільність.
«Демографія створює нам виклики, створює проблеми і підстави для державних рішень», — наголосив він.
Гончаренко нагадав про трагічну проблему викрадення українських дітей із тимчасово окупованих територій, назвавши її не лише гуманітарним злочином, а й симптомом демографічної слабкості росії.
«росія вивезла близько 20 тисяч дітей, а за оцінками ця цифра може сягати до 200 тисяч. Це не лише злочин проти дітей, це спроба вкрасти наше майбутнє.»
Він також звернув увагу на ризик втрати якісного людського капіталу внаслідок зовнішньої міграції:
«Ми не просто втрачаємо людей, ми втрачаємо якість — висококваліфіковані кадри. Це вчителі, лікарі, інженери, ІТ-спеціалісти, які можуть назавжди лишитися за кордоном.»
Серед основних рішень є необхідність створення безпечних умов для життя та навчання:
«Ми маємо будувати безпечні простори для навчання й перебування. Бо саме жінки та молодь першими виїжджають за кордон. І саме вони можуть не повернутися.»
Він також наголосив на важливості переходу до нової економічної моделі, здатної утримувати й приваблювати людей:
«Нам треба будувати підприємства з високою доданою вартістю, які утримуватимуть молодь і кваліфікованих працівників в Україні. Це вищі зарплати, кращі перспективи й стимул повертатися тим, хто виїхав.»
Обидва експерти погодилися: демографічна криза — це не тільки статистичний виклик, а питання виживання нації, її майбутнього та здатності бути конкурентною державою у світі.
Завершуючи засідання Тетяна Сідерка, підкреслила:
«Якщо ми хочемо дітей – ми маємо створити середовище, де хочеться жити й народжувати. Це не емоція – це технологія виживання нації».
Засідання Українського безпекового клубу в Кременчуці стало майданчиком для ґрунтовної дискусії про демографічну політику. Учасники наголосили, що майбутнє України визначається не лише економічними чи військовими факторами, а й здатністю суспільства відновлювати себе через родини, дітей та людяність.
Пропозиції, напрацьовані під час круглого столу, планують передати до Кабінету Міністрів та профільних комітетів Верховної Ради.
