12 листопада 2025 року в Українському кризовому медіацентрі (Київ) відбулася друга публічна дискусія на тему «Проблеми економічного розвитку України 2025–2030 та моделі адаптації до кадрового дефіциту», організована Українським безпековим клубом у партнерстві з ГО «Фонд сприяння демократії» та за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.
У межах круглого столу доктор економічних наук, професор Костянтин Швабій представив аналітичну позицію щодо податкової реформи, стратегічного планування та безпеки як ключових передумов відновлення. Його виступ був зосереджений на реалістичних фінансових сценаріях після завершення війни, структурних проблемах спрощеної системи оподаткування (ССО), потребі в плануванні та актуальних демографічних викликах.
Потреба в упорядкуванні фіскальної системи та адміністрування
Костянтин Швабій зазначив, що в Україні існує гостра потреба навести лад у системі оподаткування та її адмініструванні. У нинішніх умовах війни податки спрямовуються переважно на військові потреби, однак навіть цього недостатньо для повного фінансування оборони.
«Усі податки, які збираються, спрямовуються на фінансування Збройних Сил України, і цього навіть недостатньо».
Експерт також звернув увагу на масштаби бюджетного перерозподілу. На його думку, рівень втручання держави у фінансові потоки вже досяг критичної межі, особливо з огляду на обмеженість ресурсів в умовах воєнної економіки.
«Через державний бюджет перерозподіляється десь 37–38% ВВП. Можливо, це для нашої невеликої економіки — забагато».
Швабій наголосив на важливості ефективного управління державними фінансами та створення більш збалансованої фіскальної системи, яка не перевантажуватиме економіку й водночас забезпечуватиме потреби оборони та соціального сектору.
Обмежений простір для фіскального маневру
Аналізуючи перспективи після завершення війни, професор підкреслив: хоча оборонні витрати зменшаться, значна частина соціальних витрат, які сьогодні покриваються за рахунок міжнародної підтримки, залишиться на плечах державного бюджету.
«Очевидно, що простір для фіскального маневру — тобто можливість різко знижувати податки — у нас дуже обмежений, враховуючи масштаби необхідних видатків»
Тому, вважає експерт, у податковій сфері потрібні максимально прості, ефективні та справедливі рішення, які б відповідали як потребам економіки, так і обмеженим ресурсам країни в перехідному періоді.
Критична необхідність реформи спрощеної системи оподаткування
Одним із найбільш проблемних елементів податкової моделі України Швабій назвав спрощену систему оподаткування. Він звернув увагу на її невідповідність поточним викликам — зокрема, у воєнний час.
«Я не знаю прецедентів в історії світових воєн, коли б існували не одна, а навіть дві спрощені системи оподаткування».
На думку економіста, ситуація, коли єдиний податок приносить менше 1% ВВП, а ПДВ і ПДФО — майже 20%, є економічно нераціональною.
«Один податок дає менше 1% ВВП, а решта — майже 20%».
Швабій також підкреслив масштаб зловживань у системі спрощеного оподаткування, зазначивши, що велика частина ФОП використовуються для оптимізації податкового навантаження, а не для реального підприємництва.
«У сфері спрощеної системи рівень фіктивних ФОПів, і “дропи”, і ФОП замість найму — близько 30%».
Попри складність цього політичного питання, Швабій вважає, що бізнес готовий до компромісу — за умови збереження зрозумілих і простих умов.
«Підприємці кажуть: ми згодні платити навіть не 5%, а 10%, але щоб усі ті переваги спрощеної системи податкування залишались».
Стратегічне планування замість стихійної регуляції
Професор виступив за відновлення системи державного економічного планування — як важливої альтернативи хаотичному регулюванню. Він закликав позбутися пострадянських упереджень щодо самого терміну «планування».
«Ефективна держава, навіть невелика за масштабом, має чітко розуміти свої цілі. І це має бути економічне планування».
Швабій погодився, що дерегуляція дозвільної системи потрібна, проте підкреслив — для побудови повоєнної економіки необхідна глибша аналітика, сценарне моделювання та стратегічні орієнтири.
«Дерегуляція в дозвільній системі — це одне, але економічне планування нам так само треба брати на озброєння, щоб розуміти, куди і як ми рухаємося».
Безпека як ключовий фактор повернення та відновлення
Ключовою умовою для економічного зростання, повернення капіталу та людей є безпека. Саме вона визначатиме, чи зможуть бути реалізовані будь-які реформи.
«Основне — це безпека. Буде безпека — повернуться і бізнес, і люди.».
Швабій підкреслив, що у короткостроковій перспективі радикального покращення якості життя не буде, однак саме люди, які повернуться, зможуть стати основою для зростання.
«Суттєво якість життя ми не зможемо підвищити швидко, але ті, хто повернеться — вони і будуть драйверами зростання цієї якості життя».
Експерт також послався на оцінки Інституту демографії щодо чисельності населення: «За оцінками Елли Лібанової, зараз в Україні 30–31 мільйон населення».
І додав, що майбутнє країни залежить не лише від тривалості війни, а й від внутрішніх змін: «Коли закінчиться війна і яким чином — це визначить, чи вдасться запустити інституційні, податкові, економічні реформи. І без повного перезавантаження влади це точно не буде реалізовано».
