Хто сьогодні користується найбільшою довірою серед духовних авторитетів? Як українці оцінюють роль церков у воєнний час та чи підтримують особливий статус священнослужителів? Відповіді на ці питання представили під час презентації всеукраїнського дослідження «Оцінка релігійної ситуації в Україні», яке відобразило актуальні суспільні настрої у сфері релігії.
Найвищий рівень довіри українці демонструють до Епіфанія
3 червня 2026 року в Києві оприлюднили результати масштабного соціологічного дослідження «Оцінка релігійної ситуації в Україні». Опитування провела Соціологічна група «Рейтинг» за підтримки Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики та агентства «Укрінформ».
Під час презентації учасники обговорили релігійні вподобання громадян, ставлення до різних конфесій, процес переходу парафій до Православної церкви України, а також підтримку обмежень щодо релігійних організацій, пов’язаних із державою-агресором.
Одним із ключових блоків дослідження стало визначення рівня довіри до релігійних діячів. Найкращі показники отримав Предстоятель Православної Церкви України митрополит Епіфаній. Середня оцінка довіри до нього становить 3 бали з 4 можливих. Повну довіру висловили 22% опитаних, ще 25% зазначили, що переважно довіряють йому.
Такий самий середній показник отримав глава Української Греко-Католицької Церкви архієпископ Святослав. Водночас понад половина респондентів — 62% — повідомили, що недостатньо знайомі з його діяльністю.
Вселенський патріарх Варфоломій набрав 2,8 бала довіри, Папа Римський Лев XIV — 2,6 бала. Митрополит Онуфрій отримав 2,3 бала, при цьому 38% учасників опитування заявили, що мало знають про нього.
Найнижчий рівень довіри зафіксували щодо патріарха Російської православної церкви Кирила, який практично не має підтримки серед українського суспільства.
Тисячі релігійних організацій отримали стратегічний статус
Під час заходу голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський повідомив, що сьогодні понад 10 тисяч релігійних організацій мають статус об’єктів критичної інфраструктури.
За його словами, таке рішення ухвалене через активну участь церков у гуманітарній, благодійній та волонтерській роботі. Релігійні громади допомагають військовим, переселенцям, родинам постраждалих та місцевим жителям у різних регіонах країни.
Щоб отримати цей статус, організація має відповідати низці вимог: бути офіційно зареєстрованою, працювати на підконтрольній Україні території, перебувати в Реєстрі неприбуткових організацій і не мати зв’язків із забороненими релігійними структурами, пов’язаними з Росією.
Загалом в Україні діє близько 35 тисяч релігійних організацій, з яких понад 10 тисяч уже включені до переліку критично важливих.
Бронювання духовенства: суспільство поки не має єдиної думки
Окремою темою обговорення стало питання відстрочки від мобілізації для священнослужителів.
Як зазначив Віктор Єленський, нині право на бронювання мають близько 6500 представників духовенства. Йдеться про керівників та служителів тих релігійних організацій, які отримали статус об’єктів критичної інфраструктури.
Водночас думки українців щодо цього питання розділилися. За результатами досліджень Центру Разумкова, приблизно чверть громадян переконані, що священники мають проходити службу на тих самих умовах, що й інші громадяни.
Натомість 44% опитаних вважають, що для духовенства можуть діяти окремі винятки, а їхня участь у війську повинна насамперед реалізовуватися через капеланське служіння.
Єленський також нагадав, що сьогодні сотні українських священнослужителів працюють військовими капеланами у лавах Сил оборони, а багато представників церков продовжують допомагати переселенцям, військовим і жителям прифронтових територій.
Результати опитування свідчать, що релігія залишається важливою складовою суспільного життя українців. Водночас рівень довіри до церков і духовних лідерів дедалі більше залежить від їхньої позиції щодо війни, підтримки держави та готовності допомагати суспільству в умовах російської агресії.
