Попри повномасштабну війну, релігійна тематика продовжує залишатися важливою складовою суспільного життя України. Водночас нове соціологічне дослідження засвідчило цікаву тенденцію: більшість громадян підтримують розвиток Православної церкви України та дистанціювання від Російської православної церкви, однак значна частина населення досі не має чіткої позиції щодо церковних процесів.
Результати всеукраїнського дослідження «Оцінка релігійної ситуації в Україні» були представлені 3 червня у Києві. Під час презентації керівник Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович повідомив, що створення Православної церкви України у 2018 році позитивно оцінюють близько 60% українців. Негативно до цього рішення ставляться лише 4% респондентів. Водночас 32% опитаних заявили, що це питання для них не має особливого значення.
Схожа ситуація спостерігається і щодо переходу релігійних громад від УПЦ до ПЦУ. Такий процес підтримують 40% громадян, тоді як проти виступають лише 9%. Найчисельнішою групою виявилися ті, хто не вважає це питання принциповим або не цікавиться ним — таких виявилося 43%.
Показово, що навіть серед прихильників УПЦ майже половина респондентів — 49% — позитивно ставляться до можливого переходу громад до ПЦУ.
Дослідження також зафіксувало високий рівень підтримки кроків, спрямованих на обмеження впливу Російської православної церкви в Україні. Зокрема, 80% опитаних підтримують розрив зв’язків між УПЦ та Московським патріархатом через російську агресію. Така ж кількість респондентів вважає виправданим втручання держави у діяльність релігійних організацій у випадках, коли вони порушують закон або становлять загрозу національній безпеці.
Крім того, 62% українців схвалюють законодавчі обмеження щодо релігійних структур, пов’язаних із державою-агресором. Високою залишається й підтримка санкцій проти митрополита Онуфрія через його зв’язки з Російською православною церквою — таку позицію поділяють майже 70% опитаних.
Водночас соціологи звертають увагу на недостатню обізнаність громадян щодо конфесійного статусу найбільших православних церков країни. Майже половина учасників опитування не змогли чітко відповісти, чи є УПЦ незалежною українською церквою, чи вона й надалі пов’язана з Московським патріархатом. Аналогічна ситуація спостерігається і щодо ПЦУ — близько 40% респондентів не змогли точно визначити її церковний статус.
Окремий блок дослідження стосувався мови богослужінь. За його результатами, 70% українців вважають, що служби у храмах мають проводитися українською мовою. Натомість близько чверті опитаних підтримують використання традиційної для тієї чи іншої конфесії богослужбової мови.
Загалом результати опитування демонструють стійку підтримку розвитку ПЦУ, переходу громад до української церкви та обмеження впливу релігійних структур, пов’язаних із Росією. Водночас значна кількість громадян залишається недостатньо поінформованою про церковні процеси або не вважає їх пріоритетними. Соціологи зазначають, що подальші зміни в релігійному середовищі країни залежатимуть не лише від рішень церковних і державних інституцій, а й від рівня суспільної поінформованості та залученості до цих питань.
