Для поширення української мови недостатньо лише заборон і санкцій — необхідно створювати позитивну мотивацію та середовище, у якому українська стане природним вибором. Про це заявив голова ГО «Українська стратегія» Євген Золотарьов під час експертної дискусії Українського безпекового клубу.
Чому карального підходу недостатньо
29 вересня 2026 року Український безпековий клуб провів експертну дискусію «Мова як фактор національної безпеки: фундаментальний елемент національної ідентичності».
Захід організували ГО «Український безпековий клуб» та ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя.
Модератор онлайн-частини заходу, голова ГО «Українська стратегія» Євген Золотарьов, під час виступу зосередився на питанні мотивації громадян переходити на українську.
Він закликав відмовитися від зверхнього ставлення до людей, які лише починають змінювати мовні звички. За його словами, надмірно категорична риторика може сприйматися як осуд, а не як стимул до переходу.
Тому, на думку Євгена Золотарьова, українську необхідно пов’язувати не лише з вимогами та обов’язками, а й із позитивними емоціями, можливостями та сучасними моделями поведінки.
Перехід може бути поетапним
Спікер запропонував двоетапну модель. Спочатку, за його словами, потрібно сприяти поширенню двомовності (нічого спільного з російською як другою державною!) як перехідного середовища, а надалі — створювати умови для закріплення української як основної мови повсякденного спілкування.
«Щоб ми менше бідкалися і розводили руками, а зосередилися на тому, як ми можемо позитивно мотивувати наших співгромадян переходити спочатку на дві мови, а потім з двомовної на українську», — наголосив Євген Золотарьов.
Водночас він підкреслив, що формування мовних звичок — завдання не лише держави. На цей процес можуть впливати:
- державні інституції;
- бізнес;
- спорт;
- медіа;
- масова культура.
За словами спікера, саме ці сфери створюють поведінкові моделі, які можуть впливати на вибір людини у повсякденному житті.
Роль брендів і публічних людей
Серед прикладів Євген Золотарьов назвав McDonald’s та ПриватБанк. Він звернув увагу на те, як перехід великих брендів на українськомовні інтерфейси та комунікацію сприяв формуванню звичного україномовного середовища.
Окремо голова ГО «Українська стратегія» наголосив на значенні рольових моделей. Представники бізнесу, спортсмени, діячі культури та медійні особистості можуть демонструвати, що українська є природною мовою сучасного та успішного життя.
На його думку, саме такий підхід допоможе зробити українську мовою, яка об’єднує суспільство, а не стає джерелом додаткового протистояння.
«Не батогами, а пирогами»
Підсумовуючи виступ, Євген Золотарьов звернув увагу на те, що в сучасній мовній політиці бракує саме позитивних стимулів.
«Але є абсолютною лакуною ця частина, яка стосувалася б позитивної мотивації, цих все-таки не батогів, а пирогів. І, очевидно, на цих пирогах нам треба сконцентруватися в першу чергу», — зазначив він.
Головна ідея запропонованого підходу полягає у зміні акцентів — від переважно каральної моделі до системи, яка заохочує громадян переходити на українську через якісне середовище, позитивні приклади та суспільну привабливість мови.
Саме такий підхід, за словами учасників дискусії, може стати одним із практичних інструментів зміцнення української ідентичності та національної безпеки.
