Обіцянкам держави розпочати демобілізацію військовослужбовців у листопаді 2026 року довіряють лише 3% опитаних, тоді як 85% не вірять, що звільнення зі служби почнеться в обіцяний термін. При цьому 52% респондентів вважають головною причиною проблем із плануванням неякісне державне управління. Про це повідомив керівник Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA Юрій Гончаренко, представляючи результати опитування Українського безпекового клубу.
Результати дослідження представили 9 жовтня в Києві на панельній дискусії «Не зламатися: які можливі відповіді українського суспільства на когнітивний тиск Росії». Захід проходив в інформаційному агентстві «Укрінформ». Організаторами виступили Український безпековий клуб, ГО «Фонд сприяння демократії» та Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.
Відсутність чітких термінів служби викликає запитання
Юрій Гончаренко розповів, що InfoLight.UA системно вивчає питання мобілізації з 2022 року. За його словами, невизначеність щодо тривалості служби та перспектив демобілізації залишається серйозною проблемою, адже безпосередньо стосується військовослужбовців, їхніх родин і довіри до держави.
«Ненормально, коли зі зміною міністра змінюється майбутнє людей, які роблять так, щоб ці міністри взагалі мали можливість займати свою посаду», – підкреслив керівник InfoLight.UA.
Він звернув увагу на розбіжність між попередніми публічними заявами представників влади про визначення термінів служби та можливість демобілізації і подальшими кроками держави. Зокрема, за словами експерта, постанови Кабінету Міністрів передбачають розробку Міністерством оборони законопроєкту щодо термінів служби. Це викликає запитання щодо виконання раніше озвучених обіцянок і домовленостей із військовими.
На думку Юрія Гончаренка, така ситуація може стати інструментом російського впливу.
«Очікувати, що зараз росія не почне бити по цій точці щодо деморалізації військових, – наївно. Це очевидно: цим скористаються», – заявив він.
Ставлення до мобілізації змінюється
Експерт наголосив, що ефективне державне управління передбачає не лише оперативні рішення, а й довгострокове планування, зрозумілі правила та підготовку альтернативних сценаріїв. Особливого значення це набуває у питаннях, які визначають майбутнє військових і їхніх близьких.
В опитуванні також зафіксували зміни в ставленні респондентів до мобілізації. У 2025 році 36% опитаних зазначали, що серед їхніх знайомих були випадки примусової мобілізації. У 2026 році цей показник становив 18%. Частка тих, хто категорично не готовий мобілізуватися, за цей період знизилася з 39% до 8%.
«Це дає невелику надію, що частина людей, які раніше категорично говорили “ні”, принаймні розуміє, що до того, що треба буде захищати країну, потрібно готуватися», – сказав Юрій Гончаренко.
Інформаційний вакуум може використати росія
За словами керівника InfoLight.UA, відсутність визначеності щодо мобілізації та демобілізації є не лише управлінською проблемою. Вона також створює можливості для російської когнітивної війни: брак зрозумілих відповідей посилює невпевненість і залишає простір для поширення ворожих наративів.
Учасники дискусії наголошували на необхідності завчасно пояснювати громадянам державні рішення, повідомляти про можливі сценарії та пропонувати чіткі алгоритми дій. Така комунікація допомагає зменшувати невизначеність і протидіяти маніпуляціям.
Результати опитування свідчать про значний дефіцит довіри до обіцянок щодо демобілізації. Щоб не допустити перетворення цієї проблеми на інструмент російського впливу, державі необхідні послідовні рішення, зрозумілі правила та відкрите інформування військових і суспільства.
