Розбіжності в історичних оцінках і дискусії щодо європейської інтеграції України мають розглядатися окремо від економічних питань у відносинах із Польщею. На цьому наголосив економіст, правозахисник і президент Міжнародного інвестиційного офісу Роман Матис, звернувши увагу на значення майбутнього розподілу 76 мільярдів євро аграрних субсидій Європейського Союзу. За його словами, торговельний баланс між країнами свідчить про профіцит Польщі в розмірі 8,7 мільярда євро. Експерт вважає, що українській дипломатії доцільно вибудовувати діалог із Варшавою за трьома самостійними напрямами — безпековим, економічним та історичним, не змішуючи питання, які потребують окремого обговорення.
За словами експерта, використання розбіжностей у політиці пам’яті перетворилося на відпрацьовану інституційну схему протекціонізму перед відкриттям аграрних переговорних кластерів із Брюсселем, де польський політикум намагається заблокувати доступ українських конкурентів на ринок ЄС.
«З моменту вступу до ЄС Польща отримала більше 161 мільярда євро дотацій. Із 2021 до 2027 рік з фондів ЄС Польща повинна отримати 76 мільярдів євро дотацій, з яких 55 мільярдів євро – дотації для польських аграріїв. Хіба вони собі вороги, щоб відмовитися від такого шматочка?», — говорить Роман Матис.
Експерт спростував поширювані у медіа міфи про «збитки» від українського експорту, навівши офіційні цифри торговельних потоків, де саме польський бізнес виступає головним вигодоотримувачем.
«Експорт з України до Польщі у 2025 році склав 4,6 мільярда євро, а імпорт з Польщі в Україну – 13,4 мільярда євро. Польща в профіциті на 8,7 мільярда євро. Чи треба підприємцям зміна цієї ситуації, тобто посилення українського виробничого сектору? Логічна відповідь – ні», – наголошує він.
Щоб унеможливити міждержавний шантаж, фахівець закликав перенести всі економічні суперечки суто до кабінетів Єврокомісії у Брюсселі та розділити відносини на три автономні вектори.
«Моя рекомендація – розділити ситуацію на три окремі треки. Перший трек – історичний, де мають працювати професіонали… Другий – економічний трек… Третій – безпека. Незалежно від того, що ми думаємо стосовно того, хто був більше правий 100 років назад, на питання безпеки це не впливає жодним чином. Скільки Україні потрібно підтримки проти російської агресії, стільки вона повинна отримувати.», – говорить президент Міжнародного інвестиційного офісу.
Експерти, які долучилися до панельної дискусії «Право на власну пам’ять: національна ідентичність, діалог із сусідами та російський чинник», комплексно розглянули передумови загострення відносин між Україною та Польщею. Особливу увагу приділили законності рішень місцевих рад щодо вшанування учасників боротьби за українську незалежність, питанням застосування Шенгенських заборон до українських науковців і можливим наслідкам послаблення солідарності між союзниками на тлі підготовки росії до подальшого загострення протистояння з Європою.
У засіданні взяли участь депутат Львівської обласної ради та директор МПЦ «Доля» Святослав Шеремета, керівник Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA Юрій Гончаренко, історик і президент БФ «Літопис УПА» Микола Посівнич, політолог і військовослужбовець Тарас Радь, а також модератор дискусії, політолог Валерій Майданюк. Організаторами заходу виступили Український безпековий клуб (УБК) спільно з ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні та Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA.
