Питання реформування мобілізації в Україні залишається одним із найчутливіших у суспільному дискурсі — і водночас одним із найбільш затребуваних. Після ухвалення змін до мобілізаційного законодавства у квітні 2024 року дискусія не вщухла, а навпаки загострилася на тлі виснаження чинних військовослужбовців, зростання соціальної напруги та очевидної потреби в новому суспільному договорі між державою та громадянами.
На цьому тлі 12 січня 2025 року відбулося засідання громадської робочої групи, присвячене альтернативним моделям служби та реформам у сфері мобілізації. Захід пройшов у закритому форматі (off the record) через участь представників державних інституцій і чутливість теми. Про сам факт проведення стало відомо з офіційної публікації ГО «Фонд сприяння демократії» та допису координатора робочої групи Юрія Гончаренка.
«Сьогодні відбулася вкрай важлива подія: ми зібрали громадську робочу групу, яка має за цей тиждень підготувати пропозиції, які будуть розглянуті на найвищому рівні», — написав Гончаренко.
«Оскільки сьогодні все було дуже відверто та офрек, нікого з присутніх не згадую».
Хто брав участь
В офіційному повідомленні ГО «Фонд сприяння демократії» зазначено, що до обговорення долучилися:
- представники громадських організацій;
- чинні військовослужбовці;
- представники парламенту;
- аналітичні центри;
- представники Міністерства оборони;
- спільноти родин військовослужбовців;
- ветеранські проєкти та рухи.
Чому тема знову «на піку»
Одна з ключових проблем чинної моделі — невизначений термін служби: фактично мобілізовані служать «до оголошення демобілізації» або до завершення воєнного стану. Саме цей ефект невизначеності експерти називають головним бар’єром для добровільної мобілізації та чинником морального виснаження тих, хто вже у війську.
За даними досліджень, на які посилаються ініціатори, понад третина опитаних висловлюють готовність долучитися до служби — але за умови чітких гарантій щодо її терміну.
Амбітний план: законопроєкти до кінця лютого
Головною новиною зустрічі стали не лише узгоджені позиції, а й озвучені дедлайни. За словами Юрія Гончаренка, робоча група вийшла «на фінішну пряму»:
«Є план до кінця лютого мати готові законопроєкти, які будуть винесені на розгляд. Є домовленість, що це — реально».
Водночас порядок денний вийшов за межі суто ротації. Координатор повідомив, що робота ведеться одразу за чотирма напрямками:
- реформа мобілізації та демобілізації;
- реформа переведень;
- реформа військового обліку та ТЦК;
- реформа національно‑патріотичного виховання.
Про що домовилися: «якорні» зміни
1) Ротаційна модель служби з фіксованим терміном
Учасники обговорили впровадження ротаційної моделі з орієнтовним фіксованим терміном служби 12 місяців, із законодавчим закріпленням та чіткими умовами демобілізації. Цей напрямок названо найскладнішим, але таким, що є критично потрібним.
2) Диференційований підхід до категорій військових
Окремо наголошено на потребі враховувати різні категорії військовослужбовців і поєднати ротаційну модель із контрактною службою, аби не зводити реформу до «одного універсального правила для всіх».
3) Переведення між підрозділами: «вузьке горло» системи
Однією з найболючіших тем стали переведення. Учасники відзначили системні збої в нинішніх механізмах та запропонували:
- розглянути щорічне автоматичне переведення за бажанням військовослужбовця (за умови наявності заміни);
- посилити контроль за діями командирів у питаннях переведення.
У дискусії, за словами ініціаторів, звучали й приклади проблем «з поля», озвучені учасниками, які долучалися до обговорення фактично з лінії бойового зіткнення.
Також у повідомленні зазначається, що попри запуск цифрової інфраструктури («Армія+»), ці інструменти працюють нерівномірно.
4) Фінансові стимули та забезпечення підрозділів
Серед пропозицій — перегляд системи грошового забезпечення, зокрема:
- додаткові стимули при мобілізації;
- належне фінансування потреб підрозділів як елемент, без якого «модель не складається» на практиці.
5) Освітня складова та довгострокова стійкість
Окремим напрямом визначено посилення національно‑патріотичного виховання та якісне викладання предмета «Захист України», а також розвиток військово‑патріотичної гри «Сокіл – Джура» як елемента підготовки й довгострокової стратегії стійкості.
6) Комунікації: «без наративу реформа не злетить»
Учасники наголосили на потребі стратегічного мотиваційного наративу і професійної комунікаційної стратегії, яка пояснюватиме логіку змін і зменшуватиме напругу в суспільстві.
«Математика довіри»: теорія ігор у мобілізації
Особливістю підходу робочої групи стало застосування теорії ігор (математичного апарату для моделювання поведінки раціональних учасників) у спробі описати мотивацію громадян.
За повідомленням ГО «Фонд сприяння демократії», «було розроблено математичну модель ротаційної системи із застосуванням теорії ігор». Логіка моделі описується так: якщо частка часу служби в ротаційній системі нижча за суб’єктивну “ймовірність примусу”, то для громадянина оптимальною стратегією стає добровільна мобілізація.
Інакше кажучи, ротаційна модель задумується як спосіб розірвати цикл невизначеності: коли термін служби визначений і керований, зростає передбачуваність для військових, роботодавців і сімей.
«Служи або допомагай» та оборонна демократія
В офіційному повідомленні також зазначено, що запропонована ротаційна модель інтегрує принцип «Служи або допомагай» та концепцію оборонної демократії, розроблену Українським безпековим клубом. Йдеться про тимчасові, пропорційні обмеження заради спільної безпеки з обов’язковим поверненням до повного обсягу прав після перемоги.
Що вже зроблено: дослідження за підтримки ІСАР Єднання
За даними ГО «Фонд сприяння демократії», у жовтні–грудні 2025 року проєкт отримав підтримку ІСАР Єднання. У межах ініціативи проведено комплексне соціологічне дослідження серед різних категорій громадян: військовослужбовців, цивільних, внутрішньо переміщених осіб та українців за кордоном.
У повідомленні зазначається, що опитування показало: невизначеність терміну служби є головним бар’єром для мобілізації, а понад третина респондентів готові долучитися до часткової служби — за наявності чітких гарантій.
Наступні кроки
Робоча група має протягом тижня підготувати пакет пропозицій для розгляду «на найвищому рівні». А до кінця лютого планується вийти на готові законопроєкти.
«Робота над пропозиціями триває. Очікується участь у роботі ключових стейкхолдерів», — повідомляє ГО «Фонд сприяння демократії».
«Дякую всім, хто в процесі, хто сьогодні знайшов час. Всім, хто свого часу повірив», — підсумував координатор.
