Спроба вбивства Андрія Юсова, одного з ключових членів команди колишнього начальника ГУР Кирила Буданова, була частиною спланованої операції елітного підрозділу російського ГРУ — військової частини 29155, яка спеціалізується на ліквідаціях за кордоном. Про це у своєму блозі написав військовий експерт Андрій Васильчук.
За його словами, операція під назвою «Енігма 2.0» переслідувала одразу кілька стратегічних цілей. Насамперед — реалізацію стратегії «точкового паралічу системи», тобто хірургічне усунення людини, на якій тримаються критичні процеси, зокрема переговорний трек та обмін полоненими. Успішне виконання операції неминуче послабило б позиції Буданова незалежно від його поточної посади.
Васильчук також звертає увагу на контекст замаху. До певного часу між російським ГРУ та українським ГУР існувала негласна домовленість про «взаємний ненапад». Після замаху на генерал-лейтенанта Володимира Алєксєєва, заступника начальника ГРУ, російська сторона вважає цю домовленість порушеною, попри те що ГУР заперечує свою причетність. Експерт зазначає, що Буданову ліквідація Алєксєєва була б максимально невигідною, оскільки російську переговорну групу очолював його прямий керівник — адмірал Ігор Костюков. Не виключено, що замах на Алєксєєва міг бути інсценований саме для створення приводу розірвати домовленість про ненапад.
За даними Васильчука, операцію координував генерал-майор Андрій Аверьянов — командир в/ч 29155, оголошений у розшук у кількох європейських країнах з позначкою «особливо небезпечний». Йому інкримінують організацію вибухів на складах зброї у Чехії, отруєння Скрипалів у Солсбері та ліквідацію лідера ПВК «Вагнер» Євгена Прігожина. Спеціалізація Аверьянова — «операції впливу», наслідки яких спричиняють лавиноподібний ефект.
У разі успіху операція мала продемонструвати здатність ГРУ дістати будь-кого, довести безсилля української держави захистити соціально значущих людей та спровокувати паніку серед української еліти. Водночас це мало вдарити по репутації розвідки та деморалізувати суспільство.
Експерт наголошує, що провал операції свідчить про ефективну роботу української контррозвідки, однак попереджає: підрозділ Аверьянова не зупиняється після першої невдачі.
