Люди з надприродними здібностями є героями коміксів та наукової фантастики. Однак деякі люди здатні робити те,про що інші можуть лише мріяти.
Такі здібності виникли через мутацію генів, а ще тому, що організм адаптується до конкретних життєвих умов. Ось п’ять прикладів незвичайних здібностей, які мають лише деякі з нас.
1. Підводний зір
Більшість людей під водою бачить розмито. Виключенням є діти народності мокен, які мешкають вздовж узбережжя Андаманського моря між М’янмою і Таїландом.
Їх називають рибалками-кочівниками, бо більшу частину року ці остров’яни кочують морем на човнах, живуть риболовлею і збиранням морепродуктів.
Підводне полювання – звичайне їхнє заняття. Це пояснює, чому зір мокенів добре призвичаївся до морського середовища. Це явище пояснює фізика. Промені світла заломлюються, коли переходять з одного середовища в інше.
Показник заломлення води значно відрізняється від повітряного. Вода має приблизно той самий показник заломлення, що і рогівка ока, і це значно обмежує властивості фокусування рогівки. Тому наші очі адаптовані до повітряного середовища.
Вирішити проблему допоможе підводна маска, вона створює повітряну кишеню між оком і водою.
Дослідження 2003 року, опубліковане в Current Biology, показало, що очі дітей мокен адаптуються під водою так, як очі дельфінів.
Однак подальші дослідження довели, що дорослі мокени поступово втрачають цю здатність, оскільки зазвичай ловлять рибу, не пірнаючи під воду.
2. Стійкість до холоду
Нормальна температура тіла людини коливається в межах 36,5С і 37,5С. Це пояснює, чому більшість людей краще “обладнані” для боротьби зі спекотним кліматом,ніж з холодним.
Більшість з нас не змогли б жити в іглу – житлі інуїтів, яке складають з льодяних або снігових брил. Проте інуїти, які живуть в Арктиці, або ненці, що мешкають на півночі Росії, адаптувалися до екстремально низької температури.
Їхній організм реагує на холод інакше, тому що вони біологічно відрізняються від решти людей.
Їхня шкіра -тепліша, а швидкість метаболізму – вища. Вони мають менше потових залоз і не тремтять від холоду.
Ці особливості є суто генетичними. Якщо ви не інуїт чи ненець, ви можете оселитися на Північному полюсі і навіть прожити там не одне десятиліття, однак так і не набути неймовірної здатності цих народів протистояти холоду.
3. Короткий сон
Більшість людей потребує від семи до дев’яти годин сну, щоб повноцінно відпочити.
Однак у 2014 році Американська академія медицини сну виявила генну мутацію, що дозволяє людині нормально функціонувати, залишаючи на сон менше шести годин. Вчені рекомендують спати від семи до дев’яти годин на добу, якщо у вас немає рідкісної генної мутації
Люди з мутацією гена DEC2 проходять фазу швидкого сну більш інтенсивно, тобто мало сплять,але при цьому висипаються.
Нестача сну впливає на концентрацію і може призвести до психічних та фізичних розладів.
Дослідники підкреслювали, що така мутація – доволі рідкісне явище. Лише 1% населення планети спить менше шести годин на добу.
Отже, якщо ви витрачаєте на сон менш як шість годин, і думаєте, що почуваєтесь добре,нестача сну може “наздогнати” вас вдень.
4. Щільність кісток
Втрата кісткової маси є нормальною частиною процесу старіння, однак у деяких людей кістки втрачають щільність значно швидше, ніж звичайно. Це може призвести до остеопорозу та підвищеного ризику переломів.
Однак деякі люди мають генетичну мутацію, яка призводить до протилежного ефекту, – їхні кістки набирають масу протягом усього життя.
Американські вчені визначили, як ген SOST впливає на вироблення білка склеростіна, що регулює створення кісток.
Вони сподіваються, що ці знання допоможуть їм знайти спосіб відновлювати масу старіючих кісток.
Але є й недоліки – надмірний ріст кісток може призвести до гігантизму, деформації обличчя та глухоти. Це генетичне захворювання зустрічається в африканерів (нащадків голландських переселенців до Південної Африки).
5. Життя на великих висотах
Жителі країн Андської спільноти, які мешкають на висоті до 5000 м над рівнем моря, знають що таке висотна хвороба. Вона виникає через брак кисню і супроводжується запамороченням, головним болем,зниженням артеріального тиску та утрудненням дихання.
Однак дослідження, проведені в Андах і Гімалаях, довели, що завдяки природному відбору місцеві жителі генетично адаптувалися для життя на великій висоті.
З часом їхні тулуби та легенева система стали більш розвиненими, це дозволяє захоплювати більше кисню під час дихання.
Щоб відшкодувати брак кисню, організм більшості людей виробляє більше еритроцитів,тоді як ці люди не страждають від їхньої нестачі.
Оскільки ці генетичні особливості розвивалися протягом тисячоліть, мешканці гірських схилів не втрачають їх навіть після того, як оселяються у низинах.
