Попри те, що лідер студії “Квартал 95” Володимир Зеленський публічно ще не заявляв про свої президентські амбіції, вітчизняні соціологи без нього його оженили, а, точніше кажучи — включили в шорт-лист тих, хто претендує на головний пост в країні. Чому так відбувається і чи реальним є сценарій, коли популярний в країні комедійний актор отримає владні важелі впливу, які такі ж близькі до гумору, як небо до землі?
За результатами свіжих соціологічних досліджень, зокрема Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) головний “кварталівець” має усі шанси потрапити до другого туру виборів разом із Юлією Тимошенко.
Зокрема, згідно з отриманими КМІС даними, якби вибори глави держави проходили в листопаді, то за Юлію Тимошенко проголосували б 11,9% наших співвітчизників, (21,2% серед тих, хто визначився з вибором), за Володимира Зеленського – 8,2% (14,6%), за чинного президента Петра Порошенка -6,5% (11,6%).
Четверту сходинку в рейтингу електоральних симпатій займає екс-регіонал, а нині – лідер опозиційної платформи “За життя” Юрій Бойко. За нього свій голос готові віддати 6,2% (11%) опитаних, за головного радикала країни Олега Ляшка -4,9% (8,7%), за екс-міністра оборони Анатолія Гриценка – 4,6% (8,2%).
2,1% (3,8%) українців в якості гаранта Конституції бачать фронтмена групи “Океан Ельзи” Святослава Вакарчука при тому, що сам музикант не заявляв про ймовірну участь у виборчому марафоні.
4,7% респондентів викреслили б усіх кандидатів або зіпсували б бюлетень, 9,3% – вирішили зовсім не брати участь в голосуванні, 27,6% – ще не визначилися, за кого голосувати і 2,4% відмовилися відповідати на запитання соціологів.
Досить цікава мозаїка складається у другому турі. На цьому — перед фінішному етапі Петро Порошенко програє можливим кандидатам Бойко, Вакарчуку, Тимошенко і Зеленському, а от пані Тимошенко в разі виходу у другий тур поступається тільки Зеленському. Ось такий парадокс: можна все життя боротися за президентське крісло і отримати в ролі ключового конкурента “сюрприз” у вигляді людини з нульовим політичним бекграундом.
Цей феномен, а саме — над високі показники Володимира Зеленського в рейтингу народних симпатій пояснюється великим суспільним запитом на нові обличчя, – констатують експерти. Антон Грушицький, заступник директора КМІС в коментарі “Голос-Інфо” зазначає наступне: “Дані нашого останнього соціологічного дослідження – це, перш за все, запит на нових людей. В даному випадку в суспільстві є чітко виражене незадоволення нинішніми політичними суб’єктами, потенційними кандидатами, які активно працюють на цьому полі, проте без тих результатів, на які очікує населення. Як наслідок сформувався запит на нові обличчя. Однак певний парадокс ситуації полягає в тому, що люди, з одного боку хочуть бачити нові обличчя, а з іншого – не готові голосувати за тих, кого не знають”.
А ось відомий соціолог Євген Головаха вважає, що ніякого парадоксу насправді не існує — все закономірно. “До офіційного оголошення виборів будь-яка електоральна картина – досить умовна. Тобто, це ще не свідчення того, що вже сформувався певний розподіл голосів. Ні, насправді це такий собі попередній ескіз. Якщо якогось політика не підтримують, це просто показник того, що ним не задоволені. Але коли говорять, мовляв він (вона) мені не подобається, і я не буду за нього (неї) голосувати, це зовсім не означає, що саме так і станеться насправді. Це, скоріше, така форма попередження, свого роду попереджувальний постріл в повітря”, – розмірковує експерт в розмові з “Голос-Інфо”.
Своєю чергою Ірина Бекешкіна, керівник фонду “Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва” переконана, що ніяких несподіванок на прийдешніх президентських виборах не буде: “Я думаю, що до виборів залишилося дуже мало часу для того, щоб на горизонті сплив якийсь несподіваний персонаж. Для цього потрібно мати серйозний розгін, а також абсолютний доступ хоча б до одного з популярних телеканалів. Тобто, в цьому повинні бути зацікавлені власники цих медіаресурсів, а мені здається, що вони вже визначилися”.
Політолог Володимир Фесенко каже, що вагому роль на виборах, скоріше за все, зіграє Володимир Зеленський: “Думаю, якщо не відбудеться ніяких форс-мажорних подій, Зеленський залишиться серед фаворитів. Незважаючи на те, що фактично виборча кампанія вже почалася, її остаточна конфігурація визначиться не раніше лютого”.
До речі, жарти — жартами, але факт залишається фактом: в деяких європейських країнах коміки і шоумени, маючи вагому підтримку людей, потрапляли до вищих щаблів влади. Приклади? Будь-ласка. Італійський комік Беппе Грілло, який створив партію «П’ять зірок», у 2013 році отримав понад 25% голосів виборців на парламентських виборах. А ось у Словенії колишній комік, лідер лівоцентристської партії Мар’ян Шарец на президентських виборах восени минулого року сенсаційно пройшов до другого туру і набрав 47%, програвши чинному президенту Боруту Пахору.
Втім, навіщо ходити так далеко, якщо чинний мер столиці двічі перемагав на виборах, хоча до свого першого “пришестя” був, м’яко кажучи, далеким від політичної сфери діяльності.
Деякі експерти зауважують, що Зеленський потрапив до переліку кандидатів в президенти зовсім невипадково, а “за компанію” зі Святославом Вакарчуком.
Все б нічого, але є як мінімум два “Але”. По-перше Вакарчук не заявляв про свою безпосередню участь у виборчому марафоні (а за нашою інформацією популярний співак не буде висувати свою кандидатуру). По-друге, Вакарчук, хоч і не довго, але був депутатом Верховної Ради. Тобто, на відміну від Зеленського, Вакарчук не є дебютантом у політиці. Тому про яку “за компанію” у списку соцопитувань йдеться, незрозуміло…
Загалом, на думку фахівців, і для Зеленського, і для Вакарчука дуже важливим є питання мобілізації своїх виборців. Соціологія свідчить, що серед їхніх прихильників дуже багато молоді до 30-ти років, а також частина аполітичної публіки, яка не завжди ходить на вибори. Якщо командам Зеленського і Вакарчука вдасться мобілізувати своїх виборців на день голосування, тоді це може посилити їх результат як в першому, так і в другому турі.
До слова, соціологи констатують, що вже сьогодні частина потенційних виборців Святослава Вакарчука внаслідок його незрозумілої тактики вже перейшла на сторону Володимира Зеленського. Однак, експерти прогнозують: якщо лідер гурту “Океан Ельзи” буде брати безпосередню участь у виборах, це вплине не тільки на рейтинги Зеленського, а й на показники інших фаворитів виборчих перегонів.
Один із сценаріїв, коли ситуація може істотно змінитися, це якщо раптом Гриценко, Садовий, Вакарчук домовляться висунути єдиного кандидата. Є ще один дуже специфічний фактор. Припустимо, у другий тур виходять кандидати, які так чи інакше спираються на постмайданний електорат, а більшість фаворитів якраз з цього табору. Єдиний кандидат з анти майданного електорату – це Бойко, який, швидше за все, до другого туру не потрапить. Виникає закономірне питання: за кого будуть голосувати люди, які або не підтримували Майдан, або ставилися до нього критично? Прийдуть вони на вибори чи ні? Якщо так, то за кого проголосують? Від того, якою буде відповідь на ці питання також залежить пост виборчий розклад.
А допоки політики, соціологи, політологи та журналісти гадають на виборчій гущі, Комітет виборців України (КВУ) наполегливо закликає парламентаріїв внести зміни в законодавство про вибори президента і збільшити в чотири рази грошову заставу для кандидатів у президенти – до 10 млн грн.
«Ми пропонуємо підвищити грошову заставу в чотири рази – з 2,5 до 10 млн грн. для того, щоб поставити певні перешкоди для кандидатів, які сприймають вибори як певний комічний жанр або просто як захист від переслідувань», – аргументує голова КВУ Олексій Кошель.
У той же час він пропонує, щоб заставу повертали не тільки двом учасникам другого туру, а й тим кандидатам, які отримали більше 5-7% голосів.
У КВУ також ратують і за підвищення прозорості виборчих коштів – наприклад, шляхом введення механізму своєчасної звітності кандидатів в режимі онлайн. Експерти також переконані, що потрібно посилити і роль дебатів між кандидатами та передбачити підставою для винесення попередження від Центрвиборчкому відмову кандидата від участі в дебатах.
Слід зазначити, що більшість парламентаріїв, які представляють різні фракції вважають пропозиції фахівців Комітету виборців корисними. Разом з тим, нардепи як від коаліції, так і від опозиції в унісон твердять: правила гри під час гри не змінюють. Таким чином, можна прийти до закономірного висновку: президентські вибори-2019 радше за все відбудуться за старими законодавчими канонами. Відповідно, у поствиборчій політичній колоді, ймовірно, залишаться ті самі засолені карти, зміняться хіба що джокери. А джокер, як відомо, являє собою спеціальну карту яка в більшості карткових ігор виконує роль будь-якої іншої карти, як і під час простого ходу, так і при складанні комбінацій. І ще: джокер (joker) в перекладі з англійської означає жартівник. Тож посміємося після виборів у прийдешньому році?
