Ви відкриваєте очі, і жах вдавлює вас у подушку. В соцмережах залишилися сліди минулої ночі, але при думці про них вас паралізує страх. Це – шеймовер, також відомий як сором з похмілля. Знайомо? Пояснюємо його біохімію і розповідаємо, чи можна позбутися.
Процес розкладання алкоголю в організмі добре відомий хімікам і в загальних рисах багатьом обивателям. Похміллю присвячують наукові роботи, його намагаються перемогти біохакери. З ним знайомі всі, крім 23% щасливчиків, які стверджують, що не відчувають похмілля в принципі.
На тлі всього цього навіть дивно, що вченим поки не вдалося повністю зрозуміти природу похмілля. Але останнім часом ЗМІ говорять про похмілля саме у зв’язку з його емоційною стороною.
Цей “бодун почуттів”, або шеймовер (англ., комбінація слів shame і hangover – “похмілля” і “сором”) сьогодні обговорюють чи не частіше, ніж звичайне фізичне похмілля. Шеймовер загадковіший і служить причиною цікавих душевних метань. Що ж це таке?
Чи існує шеймовер?
Ці історії є у багатьох – на ранок після вечірки замість легкості виникає почуття сорому і занепокоєння, у якого немає чіткої причини.
“Навіть якщо я не зробив нічого поганого, буває, що я відчуваю, що вечір не приніс ніякої користі. Ти просто випив, але виникає відчуття, що з тобою щось фундаментально не так, як ніби ти прогнив зсередини. І ти відчуваєш тільки сором, ти відчуваєш, що в житті тебе не чекає нічого хорошого”, – розповідає 26-річний Томас, порівнюючи відчуття від сорому з похмілля з клінічною депресією.
“Прокидаєшся з почуттям паніки та провини, відчуттям, що вчора скоїла щось жахливе, що всім неприємна, що була настирлива. Це скоріше фізичне відчуття, але мозок намагається його пояснити якось і підтасовує факти. Раптом згадуєш всіх, кому ти не дуже подобаєшся, всі незручні моменти, всі паузи в розмові одночасно. Стан банківського рахунку хвилює як ніколи. Життя здається прожитим даремно”, – розповідає про свій досвід графічний дизайнер Марина.
Всі, кому доводилося відчувати це почуття, описують шеймовер як комбінацію сорому і параної. Схожі описи можна зустріти й у класиків. Від похмільної параної страждає нордичний розвідник Штірліц (з похмілля на розвідника “давило незнайоме йому раніше, тривожне почуття наближення лиха; загострено сприймався будь-яких шурхіт”) і ліричний герой-романтик Венедикта Єрофєєва.
Водночас є люди, які стверджують, що не мають подібних відчуттів у принципі, а багато хто відзначає, що почали відчувати шеймовер тільки в останні роки – в юності вони таких симптомів не спостерігали.
Аби розібратися, чому це так, ми звернулися до експертів.
Механіка похмілля
Аби в загальних рисах зрозуміти природу шеймовера, потрібно знати про дії двох речовин – ацетальдегіду і серотоніну, який часто називають “гормоном щастя”.
Нагадаємо коротко: весь алкоголь, що потрапляє в ваш організм, перетворюється спочатку в ацетальдегід, а потім в оцтову кислоту. Цей процес відбувається у два етапи.
Спочатку алкоголь розщеплюється за допомогою ферменту під назвою алкогольдегідрогеназа, який виробляють клітини печінки. У результаті утворюється ацетальдегід. Це вкрай токсична речовина і сильний канцероген, який, крім іншого, виробляють промислово як прекурсор до оцтової кислоти.
Ацетальдегід розщеплюється далі – на оцтову кислоту, потім на воду і вуглекислий газ. Однак це відбувається не відразу, і деякий час токсин залишається в нашій крові. Паралельно відбувається ще декілька процесів, які спотворюють нормальні функції організму, говорить директор Медичного центру в Мар’їно, нарколог Олександр Терентьєв.
“Відбувається згущення крові через агрегації еритроцитів. Червоні кров’яні тільця прилипають один до одного, утворюючи подобу стовпчиків з монет. Кров таким чином згущується, зростає навантаження на серце. Це відбувається і в капілярах головного мозку”, – каже Терентьєв.
Червоні кров’яні клітини, після того як злиплись, переносять менше кисню і забирають із тканин менше вуглекислого газу. Це означає, що тканини недоотримують кисень, у них утворюються надлишки вуглекислого газу.
Все це забезпечує нам фізичне нездужання, але сором і параноя пояснюються швидше іншим.
Міні-депресія
Серотонін – один з основних нейромедіаторів у тілі людини. Ці речовини забезпечують передачу електричних імпульсів між нейронами нашого мозку, а також від нейронів до м’язів або клітин органів.
Серотонін відіграє роль нейромедіатора в центральній нервовій системі та бере участь у нашому організмі майже у всьому – контролює роботу кишківника, бере участь в реакціях нудоти й діареї, стимулює рецептори, які відповідають за сон і пробудження, звужує артерії, якщо потрібно сформувати тромб і затягнути рану.
Для нас важливо, що в мозку серотонін регулює тривожність і радість і відповідає за настрій. Низький рівень гормону пов’язують з депресією, а надто високий призводить до галюцинацій і нервово-м’язових порушень.
Відповідно до теорії невролога Баррі Джейкобса, представленої у 2000 році, депресія виникає при недостатній регенерації нейронів, яка, своєю чергою, залежить від рівня серотоніну.
Тривожні симптоми й соціофобія, як випливає з ряду досліджень, можуть бути наслідком як нестачі, так і надлишку серотоніну.
Сьогодні, втім, лікарі частіше пов’язують депресію саме з недоліком “гормону щастя”, а більшість антидепресантів підвищують рівень серотоніну у пацієнтів.
Так чи можна провести паралелі між відчуттями людей, які страждають на депресію від нестачі серотоніну, і емоційними стражданнями шеймовера? У певному сенсі такі паралелі доречні.
“Думаю, що цей феномен (шеймовер – ВВС) характерний далеко не для всіх, а переважно для людей, яким спочатку притаманні такі риси, як боязкість, сором’язливість, невпевненість, психоемоційна вразливість, занижена самооцінка, орієнтування на думки інших і різні прояви соціальної фобії”, – говорить кандидат медичних наук, психіатр-нарколог з медичного центру “Клініка на Садовому” Вадим Колобов.
“Ці особливості, крім іншого, теж пов’язують зі зниженим рівнем мозкового серотоніну. Для таких людей алкоголь, стимулюючи викид серотоніну, на початкових етапах є свого роду адаптогеном, психосоціальним захистом, і дозволяє відчувати себе комфортно в ситуаціях спілкування”, – додає він.
І дійсно, люди, які пережили депресію, говорять про те, що поки вони перебували в цьому стані, шеймовер мучив їх часто, а впоравшись з депресією, вони позбулися й гострого сорому з похмілля.
“Коли я була в депресії, я пити не могла, в тому числі тому, що на виході були дуже сильні психози”, – ділиться організатор вечірок Юлія.
“У мене і так був слабкий психічний стан, весь світ здавався страшним і безнадійним, в майбутньому – сірість і безвихідь і так далі. А тут ще витрата медіаторів і викид цього “аце-чогось”, – каже вона.
“Зате коли вирівнявся стан, а вже тим більше коли стало весело, з’явився інтерес до життя знову, похмілля стало інакше відчуватися”.
Однак аби відчути шеймовер, не обов’язково страждати на депресію. Аби ранковий сором відвідав вас, достатньо всього лише бути до нього схильним, тобто мати низький рівень серотоніну в мозку.
“Оскільки запаси серотоніну у таких людей спочатку невеликі, хороший абузус (пиятика) їх швидко виснажує, і вони провалюються тимчасово в ще більший дефіцит, з усіма психоемоційними наслідками та загостренням властивих їм особливостей характеру”, – резюмує Колобов.
Але є і хороші новини: якщо ви відчуваєте сором з похмілля, ймовірно, ви ще не деградували.
“Коли ж формується розгорнута фізична стадія залежності з запоями та вираженим похмільним синдромом і з алкогольною деградацією особистості, що розвивається, цей по суті захисний психосоціальний механізм зазвичай зникає”, – говорить нарколог.
Корисні поради
Шеймовер – це такий же медичний і побутовий факт, як і звичайне похмілля. Як від нього позбутися або запобігти? Є ряд порад.
1. Створіть комфортне середовище
Улаштуйтеся в теплому місці й протягом дня плавно заповнюйте дефіцит води в організмі, випиваючи по дві склянки рідини з перервою в півгодини.
Для створення комфортного середовища у кожного свої засоби.
“Мій друг дитинства, страждаючи похміллям – а воно у нього ще яке – викликав кілька разів читця-декламатора, аби Тургенєва йому читав”, – розповідає журналіст Олександр Овчаренко.
Правда, по дорозі читця просили купити пива.
2. Не потрібно похмелятися
Похмелятися, до слова, не рекомендується, каже нарколог Олександр Терентьєв. Нова порція алкоголю допоможе психіці заспокоїтися і прискорить утворення потрібних ферментів в печінці, але потім буде тільки гірше. Крім того, похмеляючись, ви ризикуєте впасти в запій.
3. Дихайте глибше
Якщо вас долають погані думки, спробуйте сконцентруватися за допомогою одного з прийомів для заспокоєння. Повільно порахуйте до чотирьох на вдиху, а потім знову – на видиху. Постарайтесь деякий час ні про що не думати, а просто стежити за своїм диханням.
4. Поговоріть з близькою людиною
Сором – почуття, що ізолює. Спробуйте поділитися відчуттями з близькими, чесно і детально розповівши про те, що ви відчуваєте.
5. Їжте м’ясо, сир і горіхи
Аби позбутися шеймовера зовсім, потрібно підвищити рівень серотоніну. Це можна зробити, виробивши кілька звичок.
У яйцях, молочних продуктах, нежирних сортах м’яса, горіхах і зернових міститься триптофан. Ця амінокислота допомагає нашому тілу виробляти серотонін.
6. Проводьте більше часу на сонці
Сонячні промені допомагають нашому тілу виробляти серотонін.
7. Думайте позитивно
Переживаючи шеймовер, у це важко повірити, але рівень серотоніну можна підвищити, просто зосередившись на радісних думках.
Частіше думайте про хороше.
