За висновками представників громадських організацій в результаті проведеного ними моніторингу було виявлено , що репутація 55 зі 113 кандидатів до Вищого антикорупційного суду дає підстави для сумнівів у їх доброчесності і можливості стати гідними членами Антикорупційного суду України.
Дані свого дослідження оприлюднили представники громадських організацій Центр протидії корупції, Фундації DEJURE, Автомайдан та Трансперенсі Інтернешнл України під час прес-брифінгу 9 січня у Києві.
«2,5 роки ми боролися за створення Антикорупційного суду і 2,5 роки політичний клас цьому опирався. Зараз Політики все ще не полишили надії провести лояльних до них кандидатів до Антикорупційного суду. Вони хочуть провести туди не лише тих, хто довів свою вірність у служінні правлячій системі, але й «сірих кандидатів», яких можна тримати на гачку.
Наша задача – цього не допустити. Станом на зараз ми бачимо 55 кандидатів не гідних посісти посади. Серед них ті, хто відверто брехав у майнових деклараціях, ухвалював сумнівні або політично заангажовані рішення, зокрема щодо переслідування учасників Революції Гідності. В цьому списку також є особи з очевидними політичними – бізнесовими зв’язками та інтересами», – заявила Анастасія Красносільська, експерт ГО «Центр протидії корупції».
За її словами фігуранти цього списку потрапили до нього після дослідження декларацій кандидатів, їх бізнесових та політичних зв’язків, а також сумнівних рішень, прийнятих ними на суддівських посадах. Найпоширенішими є підозра у порушеннях з боку претендентів в оформленні майна на родичів з метою приховування своїх статків та доходів, а також неправдива інформація в деклараціях.
Зокрема експерти згадали одного із претендентів – адвоката Василя Постульги, який ймовірно вдався до приховування власних доходів. Згідно з декларацією за 2017 рік він особисто не мав жодних доходів, а його дружина — 150 тис. грн. З цієї суми 116 тис. грн є негрошовим подарунком від іноземного громадянина. При тому Постульга володіє 13 ділянками у Київській області.
Крім того, у аналітиків нерідко виникали небезпідставні сумніви щодо спроможності частини кандидатів або їхніх близьких родичів купувати дорогу нерухомість чи елітні автомобілі.
Наприклад, адвокат Дмитро Ягунов придбав квартиру в Києві вартістю понад 1,3 млн грн. При цьому він задекларував у 2015 році дохід на рівні 20 тис. грн, а в 2017 — 40 тис. Звідки у нього з’явилися гроші на цю недешеву квартиру в столиці — невідомо.
Особливо яскравими прикладами сумнівних рішень претендентів в Антикорупційний суд, на думку керівника проектів ВО «Автомайдан» Катерини Бутко, є вироки проти учасників Революції Гідності.
«Судді Майдану», вважає вона, є окремою категорією суддів, які стовідсотково довели, що вони готові безапеляційно виконувати будь-які накази, що до них спускаються згори. Зрозуміло, що такі судді є корисними для будь-якої влади»,
Так, наприклад, серед кандидатів суддя Шевченківського районного суду міста Києва Оксана Голуб, яка брала участь у “справах Майдану” — позбавляла активістів права керування транспортним засобом.
Також бере участь у конкурсі і суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Інна Білоус, яка ухвалювала рішення проти активістів Революції Гідності. 10 грудня 2013 року колегія суддів, у складі якої була Білоус, повністю задовольнила адміністративний позов Тернопільської обласної державної адміністрації про обмеження права на мирні зібрання політичним партіям та необмеженому колу третіх осіб у частині місця їх проведення від 10 грудня 2013 року до 7 січня 2014 року.
Серед порушень, названих активістами, мали місце і приклади неетичної поведінки, які можуть вже наперед зганьбити репутацію Антикорупційного суду при входженні до нього «заплямованих» кандидатів.
Експерти згадали приклад одіозної судді Солом’янського районного суду Києва Вікторії Кицюк, яка окрім очевидних «незрозумілостей» з майновими деклараціями, ще й «прославилась» на всю країну, потрапивши у скандал з патрульними.
За словами поліцейських, суддя зупинила автомобіль посеред вузької вулиці і тим самим заблокувала рух в обидві сторони. Поліцейські та водії просили суддю перепаркувати автомобіль, але вона проігнорувала прохання. Через цей випадок суддя стала фігуранткою 4 проваджень, але в підсумку Кицюк вийшла сухою з води, а двом патрульним поліцейським винесли суворі догани. І це не єдиний випадок, коли Кицюк звинувачували у порушенні правил дорожнього руху.
«Тому наші критерії до визначення доброчесних суддів є дуже суворими. Ми вважаємо, що наявність найменшого обґрунтованого сумніву з боку середньостатистичного спостерігача може завдати шкоди репутації цього суду», – зазначила Ірина Шиба, старший менеджер проектів Фундації DEJURE.
“Вважаємо, що за відсутності вичерпних пояснень з боку кандидатів сумнівне майно, навіть зареєстроване на родичів чи покладене під подушку Святим Миколаєм , виключає можливість призначення кандидатів на посаду суддів Вищого антикорупційного суду. У той же час, запрошуємо кандидатів оприлюднити документи, які б спростували висновки експертів громадських організацій”, — додала вона.
Учасники брифінгу нагадали, що наприкінці грудня Вища кваліфікаційна комісія суддів ( ВККС) оприлюднила список із 113 кандидатів, які успішно склали іспити та проходять до наступного етапу конкурсу.
Тому, за їх словами, сьогодні все в руках Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ), яка має можливість протягом 30 днів (до 26 січня) накласти вето на сумнівних кандидатів до Вищого антикорупційного суду.
Міжнародні експерти можуть ініціювати розгляд на спільному із Вищою кваліфікаційною комісією засіданні кандидатів, щодо доброчесності чи професійності яких виникають сумніви. І через голосування виключити таких претендентів із конкурсу.
Якщо ж 9 членів ВККС та 3 із 6 членів ГРМЕ не підтвердять відповідність кандидата критеріям професійності та доброчесності, він чи вона остаточно вибуває із конкурсу і не зможе претендувати на посаду судді.
Після цього кваліфікаційна комісія суддів повинна обрати переможців конкурсу із решти кандидатів. Для початку роботи Вищого антикорупційного суду потрібно щонайменше 35 кандидатів, 10 із яких працюватимуть в Апеляційній палаті.
Такий потрібний нашій країні суд має запрацювати вже навесні 2019. На його розгляд перейдуть усі справи НАБУ та САП, навіть ті, що вже слухаються в судах.
“Антикорупційний суд — вистраждане дитя судової реформи та потенційний символ невідворотності покарання для корупціонерів. Лише професійні та чесні судді зможуть здійснювати справедливе правосуддя та налагодити якісну і професійну роботу новоствореного судового органу. Саме тому настільки важливими є люди, які стануть обличчям українського антикорупційного судочинства. Ми не маємо жодного права, роками борючись за створення незалежного антикорупційного суду, зараз обирати до нього недоброчесних суддів”, — заявив на завершення брифінгу представник Трансперенсі Інтернешнл Україна Максим Костецький.
«Ми сподіваємося, що робота, виконана міжнародними експертами та громадськими організаціями, не буде марною. Завершення формування Антикорупційного суду буде завершенням антикорупційної реформи в Україні і ми не маємо права закінчити цю історію провалом»,- підкреслив він.
Переглянути список сумнівних кандидатів можна тут.
