У Києві пройшли з’їзди, на яких визначилися чергові кандидати у президенти
Днями у Києві пройшли з’їзди партій, які визначили ще кількох учасників президентських перегонів. Судячи з помпезності та видовищності партійних зібрань, українські політики беруть приклад із західних колег. Тому висування в президенти перетворилося на справжні шоу.
Тимошенко: без коси та символіки, але з родиною
Найбільш помітним був з’їзд «Батьківщини» – як за чисельністю делегатів, так і за тривалістю промови партійного лідера Юлії Тимошенко. Під час Форуму єднання у столичному Палаці спорту майже не було вільних місць. Сама лідер «Батьківщини» протягом двох годин детально розповідала, що вона робитиме на посаді президента і за яких умов її покине. Власне, умова одна – негайно піде, якщо не впорається з даними обіцянками.
А цих обіцянок було чимало. Щоправда, більшість з них – досить загальні та популістичні. Наприклад, повернути Крим та Донбас, добитися вступу України до НАТО, примусити країни, що підписували Будапештський меморандум, виконувати умови документу. На думку лідера «Батьківщини», суттєві зрушення можна зробити вже у перших сто днів президентства.
Цікаво, що Юлія Тимошенко, яку дехто називає «залізною леді», цього разу вирішила нагадати усім, що вона не лише політик, але й жінка, матір та дружина. Саме тому на сцені з’явилася її дочка Євгенія, яка до того часу уникала публічних заходів за участю матері, а перед виступом політика учасникам форуму демонстрували фільм про родину Тимошенко.
Під час з’їзду були очевидно виграшні «фішки» – наприклад, тепле привітання Філарета, лідера Європейської народної партії Жозефа Доля та колишнього генсека НАТО Андерса Фога Расмуссена. Але неможливо було не помітити явних технологічних провалів. Наприклад, експерти з подивом сприйняли відеозвернення Михаїла Саакашвілі, який публічно підтримав Тимошенко. По-перше, ще не забулися його критичні висловлювання на адресу Тимошенко. По-друге, постать Саакашвілі неоднозначно сприймається в Україні, тому його підтримка може більше нашкодити кандидату в президенти, ніж допомогти.
Неоднозначну реакцію викликала і поява на сцені Палацу спорту українських кіборгів, котрі захищали Донецький аеропорт. Хтось виступив із критикою Тимошенко – мовляв, це все постановка, кіборги – «ряжені» і потрібні тільки для антуражу. Свою порція критики у соцмережах отримали і самі вояки: дехто припустив, що, публічно підтримавши когось з політиків, вони зрадили пам’ять загиблих товаришів.
Ну і ще один мінус на адресу політтехнологів Тимошенко. Під час нинішньої президентської кампанії вона використала лозунг «Вірю в Україну». Проте навіть люди з короткою політичною пам’яттю знають, що саме це гасло використовувала команда Віктора Ющенка під час президентської кампанії 2004 року.
До речі, це вже третя спроба Юлії Володимирівни посісти найвищу посаду у державі: у 2010 році вона програла Віктору Януковичу, у 2014 – Петру Порошенку.
Радикальні ідеї Ляшка та Кошулинського
Свій з’їзд провела і Радикальна партія, на якій кандидатом в президенти висунули Олега Ляшка. Як і інші кандидати, він заявив, що боротиметься за об’єднання країни. Крім того, лідер РПЛ планує розірвати міжнародні угоди, за якими Україна постачає сировину та працівників до інших країн.
Свої плани у Ляшка і на парламент: у разі обрання президентом він планує скоротити чисельність народних депутатів до 250 осіб та ввести законодавчу заборону повторно балотуватися до Верховної Ради. Сам Ляшко, нагадаємо, є незмінним народним депутатом, починаючи з 2006 року.
І ще одна радикальна ініціатива Ляшка – він пропонує ввести смертну кару для корупціонерів, зрадників держави та терористів та ухвалити закон про імпічмент президенту.
Про необхідність введення процедури імпічменту, а також – відкликання депутатів за прогули та «кнопкодавство» на з’їзді ВО «Свобода» говорив ще один кандидат в президенти – Руслан Кошулинський. Крім того, він планує перевіряти кандидатів на виборні посади за допомогою детектора брехні, а на роботу приймати лише тих, хто пройде конкурс на “професіоналізм і патріотизм”.
До речі, кандидатура Руслана Кошулинського змогла об’єднати націоналістичні сили. Як заявив голова «Свободи» Олег Тягнибок (який свого часу відмовився від президентських амбіцій на користь Кошулинського), на підтримку колишнього віце-спікера парламенту виступили “Правий сектор”, “Організація українських націоналістів (ОУН)”, “Конгрес українських націоналістів”, організація “С14”, та лідер руху “Дія” народний депутат Дмитро Ярош.
Більше кандидатів, хороших і різних!
Цими днями пройшло ще кілька з’їздів, на яких визначилися кандидати у президенти. Завдяки цим з’їздам українці дізналися назви нових партій.
Так, наприклад, партія «Сила людей» на своєму зібранні дала право балотуватися в президенти Дмитру Гнапу. Він відомий у журналістському середовищі як автор резонансних розслідувань, керівник проекту “Слідство.інфо”.
Партія «Народний контроль» висунула в якості кандидата в президенти народного депутата Дмитра Добродомова. А його колегу по парламенту Сергія Таруту балотуватися у президенти благословила його партія «Основа».
Свій неформальний з’їзд провела і партія «Слуга народу», висунувши керівника студії «Квартал-95» Володимира Зеленського на посаду президента. Щоправда, злі язики стверджують, що з’їзду як такого не було, а висування Зеленського пройшло у перерві між зйомками третьої частини відомого фільму «Слуга народа».
Невідомо, чи вдасться прибічникам Зеленського довести легітимність зібрання та висування коміка на президентську посаду, але точно відомо, що, наприклад, у Петра Симоненка з цим будуть проблеми. Адже його на посаду президента делегувала Компартія, яка, як відомо, заборонена в Україні з 2015 року. У Мінюсті пану Симоненку вже запропонували або відмовитися від партії і йти самовисуванцем, або попрощатися з президентськими амбіціями.
Благословіння на участь у президентських перегонах отримав і Олександр Вілкул. Як відомо, в «Опозиційному блоці» відбувся розкол: його умовно «ахметівська» частина підтримує Вілкула, група «Бойка-Льовочкина» – Юрія Бойка. Відповідно, Бойка в якості кандидата в президенті ще минулого місяця підтримала партія «Опозиційна платформа – За Життя!» (утворена разом з Вадимом Рабиновичем), Вілкула «Опозиційний блок – Партія миру і розвитку» (колишня Індустріальна партія). Як і інші політики-популісти, Вілкул пообіцяв у перші ж дні президентства домогтися припинення вогню на Донбасі, а стійкого миру в країні добитися за 6-8 місяців.
До речі. Поки що про участь у кампанії не заявив ще один кандидат в президенти – чинний глава держави Петро Порошенко. Подейкують, що президент зробить це 2 лютого, за день до останнього терміну подачі документів до Центральної виборчої комісії.
Маргарита Стеценко