П’ятниця, 29 Березня, 2024
ВійнаЕксклюзив

Війна: історія одного героя!

Тату, я тебе люблю!

Січень 2015 року. Тривали важкі бої під Донецьким аеропортом.
Приймав участь в них і боєць 80 бригади ЗСУ _ В’ячеслав Мельник!
Хлопець був одним з най відчайдушних воїнів на цій лінії фронту. Не боячись смерті, він кидався в саму гущу боїв. Переступав через трупи окупантів і продовжував воювати.

Життя важко покидало цього хлопця з Тернопільщини! Він втратив кохання, яке зігрівало його, давало стимул для життя! Кохана дівчина загинула в автокатастрофі. В’ячеслав втратив смисл життя, війна, яка розпочалася тоді в Україні, стала його єдиною розрадою, як це буває в таких випадках..

У свій останній день життя, перед останнім в житті боєм, В’ячеслав зателефонував татові. Хотів щось сказати, проте не встиг..

Російські окупанти почали обстрілювати нашу техніку, яка приїхала забирати поранених бійців ЗСУ! В’ячеслав відкрив вогонь з побратимами у відповідь. Та сили були нерівні.

Перші постріли важко поранили хлопця. Друг намагався відтягнути тіло В’ячеслава, проте пролунав вибух. Побратима поранило, а тіло В’ячеслава попало в руки московських терористів.

Тато В’ячеслава весь цей час намагався додзвонитися до сина. В один з моментів йому зателефонували. Він подивився на телефон і побачив, що це номер Славіка..
Але телефонував ватажок бандитів _ Моторола. Він забрав телефон вбитого В’ячеслава Мельника, побачив, що той крайні рази дзвонив тату і набрав номер чоловіка.

“Я вбив твого сина! Приїдеш за ним _ вб’ю тебе”!_ сказав Моторола.
” Я знайду тебе і помщуся ” _ сказав прибитий горем чоловік. Ця відповідь змусила Моторолу говорити по інакшому з людиною, яка тільки що втратила єдиного сина. Через деякий час терорист перервав зв’язок і більше не телефонував.

Кремлівські найманці віддали тіло В’ячеслава! Хлопця похоронили!

Скільки сліз було виплакано, скільки передумано??!!

Через три місяці після загибелі, В’ячеслав з’явився батькові у сні. Він сказав йому: “Тату, я люблю тебе”! А ще через деякий час, тато пішов на війну, щоб помститися за смерть сина. І він помстився!

Коли вбили В’ячеслава, російські найманці і їхні сепаратистські покидьки _ висилали фото вбитого хлопця його родичам. Вони насміхалися з його смерті і горя людей, який пішов захищати свою країну!
Тому ніякого перемир’я з такими покидьками.
Тільки бій і Перемога!

Залишити відповідь