Понеділок, 26 Лютого, 2024
ВійнаРуzкій мір

Навіщо росія розганяє меседж про «великий наступ»?

Тема масового наступу російської армії залишається в топі новин російського й українського сегментів мережі Інтернет. В українському та російському медіапросторі почали з’являтися повідомлення про те, що росія нібито відновить «масштабний наступ» і розпочне «велику війну». Зокрема, пропагандистські ЗМІ розганяють наратив, нібито велике угруповання російських військ кількістю 600-700 тисяч повністю готове для «раптового» нападу ближче до річниці повномасштабного вторгнення в Україну, тобто до 24 лютого, передає ЗІФ.

За російською версією, удари можуть бути як на сході України, так і на півдні, з висадкою морського десанту. Також під приціл нібито потрапляє західний кордон нашої країни, зокрема Волинь та Львів. У якості доказу безперечного успіху «операції» наводиться начебто існуюча нова «суперзброя», що «допоможе росії докорінно змінити хід війни». На жаль, ця інформація отримала активне розповсюдження в українських ЗМІ і стала предметом обговорення мільйонів українців.

НАВІЩО РОСІЯ РОЗГАНЯЄ МЕСЕДЖ ПРО «ВЕЛИКИЙ НАСТУП»?

Певні ознаки свідчать, що це лише частина масованої інформаційно-психологічної операції (ІПсО) кремля, щоби вплинути на свідомість української, російської та західної аудиторій.

Кремль відновлює свій звичайний наратив про незліченну кількість супернавчених і до зубів озброєних мобілізованих, надсучасну російську військову техніку, останнє покоління ракет, які «зметуть» центри ухвалення рішень українського командування, та про те, що «путін починає воювати по-справжньому», тому в української армії немає жодних шансів.

Однак факти доводять, що говорити про успішність проанонсованих наступів не варто.

По-перше, за оцінками військових експертів, оприлюднені цифри чисельності військових формувань рф у 600-700 тисяч солдатів не підтверджуються ніякими розвідданими й об’єктивним супутниковим контролем західних партнерів.

По-друге, дуже мала ймовірність наступу росії цього місяця обумовлена відсутністю у російської армії належних ресурсів для перевезення такої великої кількості людей до Білорусі, з урахуванням того, що на сході наразі йдуть інтенсивні бої.

По-третє, експерти оцінюють як нереальну висадку російського десанту на Одещині через погодні умови (шторми та низька температура) та надійний захист узбережжя протикорабельними комплексами «Нептун» і «Гарпун» з дальністю ураження 200 км.

По-четверте, кажучи про «суперзброю», росіяни мають на увазі есмінець «Адмірал Горшков» із гіперзвуковими ракетами «Циркон». Але корабель зараз перебуває в Середземному морі, тому рф не зважиться запустити ракети через повітряний простір країн-членів НАТО.

Інформаційний «вкид» про «великий наступ» росії «найближчим часом» – це черговий прояв гібридної інформаційної війни проти України, який націлений на досягнення конкретних цілей.

1. Акцентуючи увагу суспільства на конкретних датах та перебільшенні власних наступальних спроможностей, російська ІПсО намагається залякати і зневірити українське суспільство та військових у перемозі.

2. Загрозливими заявами росія хоче переконати Захід у тому, що Україна не зможе опиратися потужним російським наступам, і змусити припинити подальшу військову підтримку України.

Країна-агресор, безумовно, готується до максимальної ескалації війни та не можна виключати жодного сценарію, адже наміри знищити Україну як історичне явище нікуди не поділись.

Спостерігається накопичення російських сил і на півночі, і на півдні, де ворог намагається вести наступальні дії, які стримують українські війська. Більше того, фактично повзучий «великий наступ» окупантів з початку повномасштабного вторгнення триває вже майже рік. Активність росіян на Донбасі вже можна вважати масштабною атакою, що розгортається не концентровано, а поступово. Чітка дата більшого наступу залежить від низки обставин, зокрема від боєздатності російської армії, обсягів міжнародної допомоги Україні, погодних умов тощо.

Вкиданням дезінформації про наступ, росія намагається дезорієнтувати ЗС України та «розпорошити» їх за хибними напрямками, зокрема на кордоні з Білоруссю. Наразі, на тлі точкових провокацій і бряцання зброєю на кордоні, концентрації людського ресурсу та техніки, достатньої для широкомасштабного наступу, в Білорусі не спостерігається.

Але ефект від таких інформаційних операцій постійно слабшає. Навіть у середовищі російських націоналістів і нечисленних прихильників путіна на Заході, після року демонстрації російської військової некомпетентності, не готові сприймати заяви про неминучу перемогу росії. Ворог не має кількісної переваги, яка би дозволила росіянам реалізувати стратегічні прориви на нових напрямках. Останній провальний російський наступ на Вугледар у Донецькій області лише підтвердив втрату зс рф ініціативи.

Залишити відповідь