Середа, 24 Квітня, 2024
АналітикаЕкономікаСвіт

У США розгортається банківська криза: які небезпеки для України?

Не встигнули ми ще відійти від операції з порятунку First Republic Bank, здійснену за участі JPMorgan Chase Bank на минулих вихідних, як окреслились нові проблеми, повідомляє ЗІФ.

Про це у телеграмі пише народний депутат, голова парламентського податкового комітету Данило Гетьманцев: “… Глава JPMorgan Chase Bank Джеймі Даймон, коментуючи ситуацію відразу після поглинання згаданого банку-невдахи, багатозначно заявив: “Багато банків опинились без роботи. Можливо будуть ще якісь менші (які можуть увійти в банкрутство)”.

На цьому тижні такі “менші” знайшлись.

Ідеться про ще три фінансові установи, які відзначились значним падінням курсу акцій (так само, як це відбувалось і у попередників):

PacWest Bancorp: на 42% за 5 днів (з початку року – на 72%);

Metropolitan Bank Holding Corp: на 31% за 5 днів (з початку року – на 63%);

Western Alliance Bancorporation: на 22% за 5 днів (з початку року – на 49%).

Мова про банки, які не є великими та поступаються поглинутому First Republic Bank та збанкрутілому Silicon Valley Bank (приміром, за розміром активів Western Alliance Bancorporation займає 43 місце серед американських банків (69 млрд. доларів), PacWest Bancorp – 58 місце (41 млрд. доларів), а Metropolitan Bank Holding Corp. взагалі не входить до Топ-100, маючи усього 6 млрд. доларів активів.

Попри це, сукупно уся ця «трійка» нових проблемних банки має у розпорядженні 116 млрд. доларів активів.

Очевидно, що регулятори отримають не тільки нову порцію роботи, але й привид замислитись – а що, власне, не так із регуляторними та наглядовими процедурами, якщо банки потрапляють у фокус уваги в останній тиждень свого «життя». Для ФРС, який вчора в десятий раз підняв ставку федеральних фондів до 5-5,25% – рекордного рівня за останні 16 років, – це стане ще одним вагомим аргументом для постановки на паузу нинішнього циклу підняття ставок”.  

Інформаційний телеканал”Ми – Україна” подає коментар Олексія Куща, аналітика аналітичного центру “Об’єднана Україна”:

“Ми бачимо перші судоми світової фінансової кризи. З точки зору фінансової математики все закономірно. Бо купірування кризи 2008 р. та пандемія за рахунок надлишкової емісії та майже нульових відсоткових ставок не могли не призвести до інфляційної хвилі. Тепер її треба приборкувати, що відбувається на стадії слабкого економічного зростання. Якби зараз висока інфляція була на фоні темпів зростання економік США та Європи 3%, тоді можна було б частково ним пожертвувати. Але зростання анемічне і за підсумками року в кращому випадку складе 0,5-1%.

За таких умов будь-яке підвищення відсоткових ставок (зараз Федеральна резервна система США та Європейський центробанк ставки підвищують, приборкуючи інфляцію, – авт.) та вилучення ліквідності призводить до ризику рецесії та здуття фінансових бульбашок.

Усі намагання ФРС США запустити так зване кількісне стиснення завершилися невдало. За останній рік вони зі скрипом скоротили активи на 600 млрд доларів, але більше 300 млрд злили за тиждень невеличкої банківської кризи. Свій баланс скорочували із величезними проблемами для фінансових ринків. 2022 рік для цих ринків став одним з найжахливіших. Вони падали, і особливо значним падіння було в секторі високотехнологічних компаній. Це здуття було спровоковане зростанням відсоткових ставок і стисненням на 600 млрд.

На виставу завжди три дзвоника, і зараз маємо перший в США – банкрутство декількох банків. Нагадаю, що перед Lehman Brothers у 2008 р. також було банкрутство кількох банків, і нас тоді теж заспокоювали. Нині аналог Lehman Brothers – це Credit Suisse. Хоча його гібридно врятували, це другий дзвоник.

Зараз може бути третій дзвоник. Якщо говорити про США, то це буде масове банкрутство малих та середніх регіональних банків, і цього разу криза буде розкручуватися не із загибелі якогось монстра, а і з банків, яких сотні. А в Європі навпаки буде щось крупне – Deutsche Bank або кілька доволі крупних французьких банків. До речі, проблеми швейцарських, німецьких та французьких банків, у тому числі, викликані відтоком російського капіталу, якого було на сотні мільярдів доларів. Зараз вони пішли в арабські банки у Перській Затоці або в азійські в Китаї чи Гонг-Конзі.

Ми цю загрозу зустрічаємо у надскладній ситуації, бо у нас війна і безпрецедентна економічна криза. Але амортизувати цю кризу для нас буде те, що ми фактично виключені з реальної економіки. Як не парадоксально це не звучить, але без війни ми відчули б цю кризу вже зараз. Ми б бачили і падіння гривні, і паніку на валютному ринку. Оскільки ми в економічній сплячці, це нас і рятує. Але Україна перебуває на міжнародній підтримці, і це головна проблема.

Якщо криза буде великою, а за масштабами вона може перевершити всі попередні, тоді у наших партнерів може не вистачати ресурсів на допомогу. На мій погляд ,цей ризик є мінімальним, бо відносно ВВП та бюджетів країн, що нам допомагають, розмір допомоги нам є мізерним. Але можуть бути складнощі із ритмічністю допомоги, її обсягом, в країнах можуть розпочатися неприємні для нас політичні процеси. І нам треба до цього готуватися. Як? Дуже просто – вмикати мозок. Бо зараз наші міністри у теплій ванні міжнародної допомоги, а головна стратегія – отримати допомогу та придбати іноземні товари. Тому треба переходити на складніші моделі”.

Залишити відповідь