Після прибуття до столиці Нової Каледонії – Нумеа, Макрон запевнив, що хоче бути «на боці жителів», щоб якомога швидше відбулося «повернення до миру, спокою та безпеки», передає Польське радіо
Президент Франції Емманюель Макрон, який прибув до Нової Каледонії, закликав у четвер, 23 травня, до діалогу та відновлення безпеки на цій заморській території Франції, яка минулого тижня стала ареною насильницьких заворушень. Він також озвучив конкретні рішення.
Після прибуття до столиці Нової Каледонії – Нумеа, Макрон запевнив, що хоче бути «на боці жителів», щоб якомога швидше відбулося «повернення до миру, спокою та безпеки».
Французський лідер визнав, що це був «абсолютно безпрецедентний повстанський рух» і що ніхто не очікував, що він досягне «такого ступеня організованості та насильства».
Президент також анонсував, що наприкінці дня він оголосить про певні «рішення» та «декларації», хоча підкреслив, що його перебування не обмежене часом. Макрона супроводжують три міністри: внутрішніх справ, оборони і у справах закордонних територій.
Як зазначає французький щоденник Le Monde, Макрон виключив повернення до питання про результати референдуму про незалежність Нової Каледонії. Такі плебісцити проводилися тричі, і кожного разу більшість виборців підтримували збереження відносин з Францією.
Емманюель Макрон оголосив, що в Новій Каледонії розгорнуто війська поліції та жандармерії чисельністю близько 3000 осіб, які «залишатися стільки, скільки буде потрібно, також під час Олімпійських і Паралімпійських ігор» у Парижі.
Французький лідер оцінив, що раніше оголошений надзвичайний стан «не повинен бути продовжений» більш ніж на 12 днів, передбачених законом. Однак умовою є те, щоб «всі лідери» Нової Каледонії «закликали до усунення блокад», побудованих протестувальниками та групами самооборони.
Як буде вирішуватися питання про зміну виборчої системи, що стало безпосередньою причиною заворушень, Макрон поки не повідомив. Парламент у Парижі ухвалив зміни, згідно з якими право голосу буде надано людям, які проживають у Новій Каледонії не менше 10 років. Противниками змін є канаки – корінні жителі, які сьогодні становлять близько 40% населення. Вони побоюються, що нова виборча система зменшить їхній вплив на результати голосування.
