Аналітики Українського безпекового клубу оприлюднили дослідження стану російської нафтової галузі за сім місяців 2025 року. Ключовий висновок: комбінація українських ударів по нафтопереробних заводах, міжнародних санкцій та несприятливої кон’юнктури призвела до різкого падіння прибутків провідних нафтових компаній РФ.
Масштаби обвалу вражають
Чисті прибутки російських нафтових гігантів за перше півріччя 2025 року впали катастрофічно:
- “Роснефть” заробила лише 245 мільярдів рублів — це на 68% менше, ніж торік
- “Лукойл” отримав 287 мільярдів рублів — майже вдвічі менше порівняно з минулим роком
- “Газпромнефть” показала прибуток 150,5 мільярдів рублів — мінус 54%
- “Татнефть” скоротилася до 54-58 мільярдів рублів — падіння майже втричі
Головні причини такого обвалу — низькі світові ціни на нафту, посилений санкційний тиск на логістику та фінансування, а також занадто міцний рубль, який зменшує виручку експортерів у національній валюті.
Нафтопереробка більше не рятує
Раніше російські компанії мали “план Б”: коли ціни на сиру нафту падали, вони переробляли її на бензин та дизель, отримуючи додаткову маржу. Але українські удари по НПЗ позбавили їх цієї можливості.
У серпні-вересні 2025 року Росія зіткнулася з безпрецедентною кризою переробки. В окремі тижні не працювало до 17% всіх переробних потужностей — це приблизно 1,1-1,2 мільйона барелів на добу. Наслідки відчули звичайні росіяни: в регіонах виник дефіцит бензину, а влада знову заборонила його експорт.
За оцінками аналітиків, понад половина російських нафтопереробних заводів знаходиться в межах тисячі кілометрів від України. А в радіусі двох тисяч кілометрів — вже три чверті всіх потужностей. Дальність українських дронів та ракет це підтверджує — удари фіксувалися від Рязані до Самари, від Волгограда до Татарстану.
Чотири болючі наслідки для економіки РФ
Перше — втрата гнучкості. Коли світові ціни низькі, переробка традиційно компенсувала збитки. Тепер цей механізм не працює саме тоді, коли він найбільше потрібен.
Друге — внутрішні дефіцити. Нерівномірне розташування НПЗ створює локальні кризи з пальним у Криму, на Далекому Сході, в Сибіру. Особливо це відчувається під час жнив або літніх відпусток.
Третє — перевантаження залізниць. Віддалені “безпечні” заводи мають забезпечувати всю країну, але Транссиб та БАМ не справляються. Це збільшує час і вартість доставки, з’їдаючи прибутки.
Четверте — дорога “соціальна стабільність”. Щоб погасити дефіцит, влада забороняє експорт бензину та розширює програму “демпфера” — бюджетних виплат нафтопереробникам за продаж на внутрішньому ринку. Це прямі втрати для державної скарбниці.
Як поглибити ефект
Український безпековий клуб пропонує сім інструментів для посилення тиску:
- Тримати під ударом логістику — посилювати санкції проти танкерів “тіньового флоту”, страхових компаній та брокерів
- Закривати лазівки для нафтопродуктів — блокувати реекспорт російського пального через треті країни
- Прискорювати технічну деградацію — обмежувати доступ до каталізаторів, компресорів, автоматики для ремонту НПЗ
- Використовувати силу рубля проти самої Росії — міцна валюта зменшує рублеві надходження експортерів
- Забезпечувати прозорість потоків — публічно викривати маршрути танкерів та імена контрагентів
- Провокувати внутрішні цінові дисбаланси — змушувати РФ до довгих заборон експорту та дорогих субсидій
- Координувати дії з ринковим циклом — використовувати періоди низьких цін для максимального тиску
Що далі
Експерти радять відстежувати п’ять ключових індикаторів ефективності санкцій та ударів:
- різницю цін між російською та світовою нафтою
- кількість зупинених НПЗ щомісяця
- розмір “тіньового флоту” під санкціями
- обсяг бюджетних субсидій нафтовикам
- нафтогазові доходи бюджету РФ
Висновок аналітиків чіткий: це не миттєвий нокаут російської економіки, але повільне і неухильне виснаження нафтових доходів Росії. Комбінація низьких світових цін, санкційного тиску та втрати переробних потужностей створює кумулятивний ефект, який буде лише посилюватися в наступні квартали.
