Кочетков: Сирський не надає Президенту об’єктивної інформації про оборону Покровська
Військовий аналітик Олександр Кочетков у своїй публікації заявив, що Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський не надає Президенту Володимиру Зеленському об’єктивної інформації про ситуацію на Покровському напрямку. Подібні оцінки висловлює і військовий експерт Семен Сметанін у своєму аналітичному матеріалі.
“Маю чітке враження, що головком О. Сирський не надає президентові В. Зеленському об’єктивної інформації про стан речей щодо оборони Покровську”, – пише Кочетков. За його словами, ситуація у Покровсько-Мирноградській агломерації вийшла за межі чисто воєнної тематики і активно обговорюється у суспільстві.
Аналітик зазначає: “У даному випадку не має значення, чи спотворення інформації є свідомим, чи об’єктивну інфу просто вкрай важко отримати. Вважаю, що маємо мікст з двох хибних підходів”. Кочетков пояснює, що значна частина Покровська перетворилася на сіру зону, де чіткої лінії протистояння немає, а позиції ЗСУ і ворога переплутані і постійно змінюються. Проте головною проблемою він вважає іншу: “В нас склалася неприйнятна практика, коли керівництво не хочуть засмучувати поганими новинами, і саме це є проблемою, яку треба терміново вирішувати”.
“Недостовірна інформація щодо кількості військ агресора і наших оборонців, їхнього стану, наявності засобів ураження та іншого, динаміка зміни зону контролю не дозволяють політичному керівництву приймати адекватні рішення”, – наголошує Кочетков. За його інформацією, проблема стосується не лише публічних заяв, а й внутрішньої звітності: “Не тільки на публічному рівні від командування ЗСУ, але й у рапортах Сирського, за моєю інформацією, йдуть сумнівні обіцянки щодо стабілізації ситуації”.
Аналітик наводить конкретний приклад: “Зокрема, мова про анонсовані плани повної зачистки Покровська від ворога до 10 листопада. Зараз термін зміщено на 15 листопада”. Військовий експерт Семен Сметанін підтверджує цю інформацію, зазначаючи, що такі нереалістичні обіцянки трансформуються у накази “узяти за будь-яку ціну” заради звітності про “успішне виконання”.
Кочетков попереджає про наслідки такої практики: “Невиправдані обіцянки командування ЗСУ породжують накази «Ні кроку назад!», «Звільнити за будь-яку ціну!» і та інші методи з арсеналу радянської армії. А це призводить до великих і абсолютно невиправданих втрат заради можливості прозвітувати нагору про «успішне виконання»”. Він підкреслює, що це відбувається в ситуації, коли “на цій ділянці фронту ворог переважає ЗСУ практично по всіх ресурсах”.
Аналітик звертає увагу на зовнішньополітичний вимір проблеми: “Ситуація у Покровсько-Мирноградський агломерації має суттєву зовнішньо політичну складову. За нею уважно слідкують і в США, і в ЄС, і в Китаї, і вона буде принципово впливати на потенційні переговори про припинення (призупинення) бойових дій”.
Сметанін доповнює аналіз Кочеткова історичними паралелями: “Згадайте в’єтнамську війну, де американські командири звітували про ‘body count’, систематично завищуючи результати, що створювало у Вашингтона хибне уявлення про хід війни. Згадайте радянську армію в Афганістані чи Чечні, де командири приховували реальний стан справ, що призводило до катастрофічних наслідків”. Експерт наголошує: “В ситуації, коли Україні катастрофічно бракує всіх без винятку ресурсів – людей, боєприпасів, техніки, часу – витрачати їх на тактичні операції заради виконання нереалістичних обіцянок є злочином проти власної армії”.
Кочетков зазначає, що об’єктивну інформацію про ситуацію отримати можливо: “Важливо згадати, що за бажання стан речей на полі бою зрозуміти можливо. Наприклад, карти DeepState хоча і дають інфу з запізненням, щоб не допомагати ворогу, але тренд прозорий, і виглядає він не на користь ЗСУ. Проте ефективних рішень для виправлення чи покращення ситуації досі нема”.
Сметанін пояснює механізм виникнення проблеми: “Коли система заохочує ‘позитивні новини’ і карає за ‘негатив’, вона автоматично породжує культуру прикрашання. Коли командири знають, що невиконання обіцянок формально не має наслідків, але повідомлення про реальні проблеми може поставити під питання їхню кар’єру – вони обирають оптимістичну версію подій”.
Серед можливих шляхів вирішення проблеми експерти називають необхідність незалежної верифікації інформації через паралельні канали. “Коли у Президента є можливість порівняти доповідь Генштабу з незалежною оцінкою ситуації – шанси на прийняття адекватних рішень зростають”, – зазначає Сметанін. Він також наголошує на необхідності зміни критеріїв оцінки ефективності: “Замість ‘звільнити населений пункт до певної дати’ мірою успіху має стати співвідношення досягнутих результатів до понесених втрат”.
Кочетков завершує свою публікацію застереженням: “Як не прикрашай стан речей, істина все одно вийде назовні. І якщо це відбудеться надто пізно, то трагічні наслідку неминучі. Аналізувати їх не бачу сенсу — всі і так все розуміють, бо прикладів, на жаль, вистачає”.
Сметанін підсумовує: “Верховний Головнокомандувач повинен мати точну інформацію для прийняття рішень. Якщо система звітування це не забезпечує – систему треба міняти. Якщо конкретні особи систематично надають неточну інформацію – це має мати наслідки. Не з мотивів помсти, а з мотивів збереження боєздатності армії та ефективності управління”. За його словами, Покровський напрямок – це індикатор системної проблеми, і поки вона не буде вирішена, “ми будемо приймати рішення наосліп, витрачаючи ресурси на виконання нереалістичних планів”.
Редакція не має можливості незалежно верифікувати всі твердження, викладені в аналітичних матеріалах експертів.
