Доходи Росії від експорту нафти й енергоресурсів у 2025 році зменшилися приблизно на 20% у річному вимірі. Причинами стали посилення санкцій, зростання знижок на російську нафту Urals та загальне зниження світових цін на сировину.
Про це повідомляє ua.news із посиланням на видання Financial Times.
Після запровадження США санкцій проти «Роснафти» та «Лукойлу» у листопаді розрив між вартістю еталонної нафти Brent і російської Urals майже подвоївся у порівнянні з попереднім місяцем. Знижка на Urals перевищила 24 долари за барель проти близько 15 доларів упродовж двох попередніх років. Такі дані наводить FT із посиланням на розрахунки на основі інформації цінового агентства Argus.
У грудні ціна Urals падала до 39,2 долара за барель — це мінімум із часів пандемії COVID-19. За окремими поставками до Індії вартість російської нафти опускалася до 22–25 доларів за барель, що фактично наближається до собівартості видобутку. «Якщо США посилять санкції, Росія зможе продавати нафту тільки трубопроводами», — розповів FT колишній високопоставлений керівник енергетичної галузі.
Додатковий тиск на бюджет створює зміцнення рубля. Курс російської валюти приблизно на 17% вищий за показник, закладений у бюджетні розрахунки. За оцінками, якщо низькі нафтові ціни та міцний рубль збережуться, бюджет РФ може недоотримати близько 3 трильйонів рублів до кінця року — це орієнтовно 7,5% очікуваних доходів у 2026 році.
Аналітики також фіксують скорочення фізичних обсягів експорту. Морські перевезення нафти можуть зменшитися до 410 тисяч тонн на добу, що на 11% менше, ніж роком раніше.
Змінюється і географія постачання російської нафти. У грудні експорт до Китаю зріс на 23% у порівнянні з листопадом, тоді як постачання до Індії впали на 29%, свідчать дані аналітичного центру CREA. У січні збільшилася частка поставок «невідомим покупцям» — танкери простоюють біля узбережжя Індії та Китаю в пошуках нафтопереробних заводів, готових прийняти вантаж.
Експерти наголошують, що санкційний тиск має повільний, але накопичувальний ефект для економіки РФ. Подальша динаміка значною мірою залежатиме від ситуації на світовому нафтовому ринку. Економістка центру Карнегі Олександра Прокопенко зазначає, що Росія залишається нафтовою державою не через диверсифікацію, а через обмеженість експортних ринків і «некомфортні» ціни на нафту.
