Умисне блокування роботи територіальних центрів комплектування, фізичне втручання в діяльність їхніх представників або поширення інформації про місця перебування військовослужбовців із метою зриву мобілізаційних заходів може призвести до позбавлення волі на строк до 15 років.
Про це, як пише 24 канал, повідомили в Міністерстві оборони України.
Які дії можуть кваліфікувати як злочин
Законну діяльність ТЦК та СП під час воєнного стану захищає стаття 114-1 Кримінального кодексу України — перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань. За умисний зрив мобілізаційних заходів передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Якщо такі дії спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, термін ув’язнення становить від 8 до 15 років.
У Міноборони уточнили, що суб’єктом цього злочину може бути будь-яка осудна особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності, зокрема й та, яка сама не підлягає призову.
Зокрема, під дію статті 114-1 КК України можуть підпадати:
- умисне блокування службових автомобілів або входів до приміщень ТЦК;
- фізичне втручання в роботу представників територіальних центрів комплектування;
- поширення інформації про місця перебування військовослужбовців із метою допомогти іншим уникнути військового обліку або мобілізаційних заходів.
Показовим прикладом судової практики стало рішення Верховного Суду щодо адміністратора Telegram-каналу. Чоловік регулярно публікував інформацію про місця чергування військових, щоб підписники могли уникати перевірок. Суд визнав такі дії перешкоджанням діяльності ЗСУ.
Для відкриття кримінального провадження правоохоронцям не обов’язково чекати настання тяжких наслідків — достатньо встановити факт умисного перешкоджання законній діяльності військових формувань.
Якщо такі дії супроводжувалися погрозами, насильством або пошкодженням майна, їх можуть додатково кваліфікувати за іншими статтями Кримінального кодексу. Зокрема, стаття 342 передбачає відповідальність за опір представникові влади, працівнику правоохоронного органу або військовослужбовцеві.
У разі незгоди з діями представників ТЦК або порушення прав громадянам радять не вдаватися до силового протистояння, а оскаржувати такі дії в установленому законом порядку. Звернутися можна до суду, керівництва ТЦК, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини або правоохоронних органів, за потреби — за допомогою адвоката.
