Освіта

Змінюйся, щоб вижити: що таке інноваційний менеджмент

Сьогодні компанії все частіше використовують слово «інновації», щоб описати себе, свої продукти або послуги. З кожним роком саме лише вживання цього слова збільшується в кілька разів, і, згідно з даними сервісу Google Ngram, за своєю динамікою може навіть зрівнятися зі словом «інтернет». Прагнення бути сучасними, не відставати від часу або просто бажання наслідувати провідні компанії спонукають бізнес шукати вирішення своїх питань через інновації.

Але що стоїть за цим «інноваційним» бумом? Чому це стало таким популярним трендом? Що вважається інновацією, і навіщо інноваціями потрібно керувати? Про це Mind розповів менеджер з інновацій ПрАТ «Філіп Морріс Україна» Павло Рижій.

Якщо запитати різних людей, які головні інновації останніх десятиліть вони можуть назвати, то серед відповідей швидше за все будуть: комп’ютер, інтернет, мобільний телефон, 3D-принтер, окуляри Google тощо. Предмети, які можна побачити і помацати. За кожним таким винаходом стоять процеси, такі ж інноваційні та прогресивні. Щоб у результаті дати життя новаторським винаходам, компанії повинні змінити підхід до роботи, знайти кращі способи організувати процеси.

Кожна інновація, перш за все, відображає прагнення вирішити питання, від якого почасти залежить наше подальше існування. Необхідно вчасно визначити проблему і почати процес адаптації, щоб зберегти і посилити свою актуальність і конкурентну перевагу.

Що означає «адаптація»? Її часто порівнюють з трансформацією – наздоганяльною або випереджальною. В Україні найчастіше зустрічається «наздоганяльна» адаптація, коли компанія намагається повторити вже існуючий досвід. Такий підхід, як правило, не дає значимої довгострокової конкурентної переваги, а лише дає змогу «втриматися на плаву».

 «Випереджальна» адаптація – це здатність корпорації максимально швидко прилаштуватися до змін навколишнього світу, а ще краще – самій стати джерелом таких змін. Наприклад, ми намагаємося формувати культуру корпоративного підприємництва – коли кожен співробітник пропонує рішення, створює прототипи і проводить експерименти. При цьому, дуже часто буває так, що чим вищий статус співробітника і чим успішніший його минулий досвід, тим йому складніше стати частиною всього процесу змін компанії.

Проведення експериментів – це одна з ознак інноваційної компанії. Але важливо не просто експериментувати, але і фіксувати отримані результати, надати всім співробітникам швидкий доступ до цих знань. Таким чином невдалі експерименти, помилки і провали перетворяться з втрат на капітал. Капітал знань, що оберігає компанію від повторення подібних помилок у великих масштабах й істотно знижує основні ризики. Але експериментувати потрібно на невеликому масштабі, здійснювати контрольовані помилки, робити висновки і ділитися ними.

З чого починати інноваційну трансформацію? Почати слід з усвідомлення необхідності змін. Цю ідею важливо донести кожному співробітнику. Якщо змінювати нема чого, то і зміни реалізовувати ніхто не стане. У компанії можуть імітувати зміни, але нічого не буде по-справжньому змінюватися. Саме тому ми приділяємо велику увагу залученню співробітників в пошук нових можливостей для компанії і підтримуємо їх особистісний розвиток.

Важливо мати призначення й еволюційну мету, які об’єднують колектив і резонують з особистими устремліннями співробітників. Так, наприклад, призначення компанії Buurtzorg з Нідерландів, яка займається наданням медичної допомоги на дому – «допомагати пацієнтам якомога швидше стати автономними», отже – припинити потребувати допомоги доглядальниць. Неймовірно, чи не так? Робити все можливе, щоб послуги компанії були не потрібні клієнтам.

На початковому етапі роботи з інноваціями не обійтися без загальної координації процесу, проектного менеджменту, методологічної підтримки, взаємодії з інноваційними екосистемами і окремого бюджету на експерименти. Цим завданням повинна займатися незалежна функція, яка буде підпорядковуватися найвищому посадовцю у компанії. Також необхідна конструктивна взаємодія з усіма корпоративними контролюючими функціями в організації. Практика показує, що наявність інтерфейсів для взаємодії із зовнішнім світом з питання інновацій, прототипування, експериментування, авторських прав тощо, є важливим фактором успіху.

Як нарощувати інноваційність? Компанії можуть підвищувати свою інноваційність по-різному. Кожна обирає власну стратегію роботи. Хтось черпає нові ідеї через покупку стартапів, хтось проводить хакатони, акселеративні програми, конкурси і т.д. Інші фокусуються на власному R&D (англ. Research and development – дослідження та розробки, спрямовані на отримання нових знань та їх застосування).

Наприклад, ми на глобальному рівні інвестуємо в R&D, взаємодіємо з досвідченими стартапами в світових інноваційних екосистемах – Сан-Франсиско і Тель-Авіві. На рівні окремих країн, наприклад, в Україні, основну увагу ми приділяємо власним співробітникам як джерелу інноваційних рішень, їхній взаємодії як між собою, так і з винахідниками, стартапами і навіть з іншими корпораціями.

Наскільки це дорого? Є різні підходи до оцінки окупності інноваційних проектів. Існує безліч прикладів, коли компанії вкладали величезні кошти в розробку, а в результаті зазнавали збитків. І не менше випадків, коли фірми інвестували незначні ресурси, але доходи потім перевершували всі очікування. Багато компаній, які славляться своєю інноваційністю, аж ніяк не лідери в питаннях прибутковості. Uber продовжив би отримувати збитки, якби не угоди з «Яндексом» і компанією «Граб». Прибутковість Amazon останнім часом трохи перевищує 1% від виручки. Проте всі вони продовжують залишатися лідерами на своїх ринках.

Якщо ж говорити про повернення інвестицій, вкладених у розвиток інноваційного потенціалу співробітників, то, очевидно, це найбільш вигідне вкладення практично для будь-якої компанії. Наприклад, у нашій компанії програми корпоративного підприємництва демонструють від декількох сотень до декількох тисяч відсотків повернення на інвестиції.

Що може завадити? Як би парадоксально це не звучало, але знання й інформація можуть гальмувати процес пошуку новаторських ідей і технологій. Є навіть вираз «прокляття знань» –попередній досвід, на якому ми формуємо роботу, може заблокувати здатність бачити щось нове. Тому крім знань і попереднього досвіду найважливішим творчим елементом інноваційного процесу є експеримент.

Говорячи про інноваційні зміни, потрібно враховувати особливості особистісної трансформації співробітників, поведінкові фактори і культуру колективу загалом. Важливо розуміти, що процес трансформації достатньо тривалий, він може зачіпати кілька «поколінь» співробітників. У зв’язку з цим, згадується приклад компанії General Electric і їх досить успішна, але не довгострокова спроба масового впровадження культури інновацій, заснованої на методології LEAN Startup Еріка Райза. На жаль, компанії не вистачило витримки прожити до кінця масову трансформацію. У гонитві за короткостроковими фінансовими результатами нове керівництво просто обмежило ресурсне забезпечення власної масштабної інноваційної програми.

Яка віддача від інвестування в інновації? Прибуток – це премія за створювану для споживача і визнану споживачем цінність. Інноваційні рішення покликані постійно підвищувати цю цінність і таким чином збільшувати ймовірність отримання прибутку. Безумовно, створення цінності для одних може впливати на права і свободи інших, і це необхідно враховувати. Інновації мають бути відповідальними.

Починайте діяти вже зараз. Потрібно пробувати і використовувати вже накопичений в тому числі і в нашій країні досвід. Важливо розуміти, актуалізувати і постійно синхронізувати власне призначення і призначення бізнесу.

Керівники повинні розуміти, що, стаючи на шлях інноваційності, їм постійно доведиться стикатися з цим і новими викликами. Ця подорож не має пункту призначення, і вона ніколи не закінчується. У ній доведеться змінюватися особисто, відмовлятися від звичних підвалин і принципів, вчитися новому, постійно експериментувати, робити помилки, робити висновки і при цьому ніколи не втрачати ентузіазму.

Залишити відповідь

twelve + four =