Вселенський патріарх Варфоломій розіслав усім ієрархам українських православних церков листи-запрошення на участь в об’єднавчому соборі 15 грудня для створення помісної церкви в Україні. У запрошенні пояснюється процедура виборів предстоятеля майбутньої церкви.
Текст листа-запрошення опублікував у Facebook митрополит Переяслав-Хмельницький УПЦ МП Олександр (Драбинко). У ньому митрополита запрошують на собор разом з одним кліриком та одним монахом чи мирянином, кожен з яких матиме право голосу. Представником Вселенського патріарха на соборі буде митрополит Галльський Еммануїл (Адамакіс), якого називають куратором “українського питання” в Константинополі. Присутнім на соборі буде й президент України Петро Порошенко.
Хто і як обиратиме?
Джерело у Константинополі зазначило, що кожен український ієрарх, незалежно від церкви, яку представляє, матиме можливість взяти з собоюна собор ще двох людей. Кожен з них матиме право голосу. У тексті запрошення також ідеться, що на соборі сформують бюлетень із трьох кандидатів на предстоятеля новоствореної помісної церкви.
Співрозмовник ВВС пояснив, що спочатку голосуватимуть всі разом – ієрархи, запрошені ними миряни, клірики та монахи, – і з усіх кандидатів визначать трьох головних. Після цього вже тільки архієреї обиратимуть предстоятеля з-поміж трьох фіналістів.
Собор УПЦ КП
Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП) проведе 13 грудня свій архієрейський собор для підготовки до об’єднавчого собору. Згідно з інформацією на сайті УПЦ КП, синод церкви вирішив скликати архієрейський собор саме у зв’язку з проведенням 15 грудня об’єднавчого собору. Прицьому в повідомленні відзначається, що на архієрейському соборі УПЦ КП мають внести зміни у статут церкви, аби уможливити процес об’єднання церков і створення єдиної православної церкви. На думкуУПЦ КП, об’єднавчий собор 15 грудня матиме архієрейський характер і право вирішального голосу на ньому матимуть “лише українські ієрархи”. “Присутність духовенства, чернецтва та мирян можлива лише без вирішального голосу”, – йдеться в заяві.
УПЦ КП у своєму повідомленні відзначає, що висунення кандидатур на предстоятеля повинно відбуватися за процедурою, що “буде затверджена собором і передбачатиме, що кожен кандидат повинен під час висунення отримати відкриту підтримку передбаченої процедурою кількості членів собору”. Один член собору зможе висловити підтримку лише одному кандидату, кажуть в УПЦ КП.
Хто стане головою нової церкви?
Як стверджують співрозмовники ВВС у Константинополі, наразі ніхто не може точно назвати ім’я майбутнього предстоятеля церкви. Усі ієрархи обговорюватимуть кандидатури у закритому режимі, й все вирішить таємне голосування. Головним претендентом вважається 89-річний предстоятель УПЦ КП Філарет. Сам Філарет публічно казав про прагнення очолити нову церкву. Саме майбутньому предстоятелю помісної церкви Вселенський патріарх вручить томос про автокефалію
В одній з останніх заяв він вказував, що ієрархи УПЦ КП висунуть його кандидатуру, а вже на соборі він дасть їм відповідь. Проте і у Києві, і у Константинополі не приховують, що Філарет – не найкращий варіант для якнайширшого об’єднання. Багато питань щодо його постаті є у представників УАПЦ, свої застереження до нього є і в ієрархів УПЦ МП, які підтримують автокефалію. В українських ЗМІ альтернативою Філарету найчастіше називають патріаршого намісника, 39-літнього митрополита Переяславського і Білоцерківського УПЦ КП Епіфанія та 56-річного митрополита УПЦ МП Вінницького та Барського Симеона.
У своїй заяві УПЦ КП підтвердила свою позицію, що вони вважають “абсолютно справедливим, історично обґрунтованим та пастирськи виправданим” аби майбутній голова помісної церкви мав титул патріарха. “Однак, враховуючи всі обставини, наша церква готова, якщо це буде потрібно, на певний час відкласти прохання про визнання свого достоїнства патріархату, зберігаючи це найменування у власних межах і для внутрішнього вжитку”, – йдеться в заяві.
Майбутня незалежна помісна церква не матиме патріаршого статусу, а очолюватиме її митрополит.
На думку УПЦ КП, після створення помісної церкви “кожен архієрей надалі має очолювати єпархію, яка складатиметься з тих самих, дотепер підпорядкованих йому парафій, та зберігатиме засвоєний йому на момент об’єднання титул”. “Зараз кожен єпископ – як Київського патріархату, так і двох інших православних юрисдикцій – має у своєму підпорядкуванні відповідні парафії і немає такого, щоби одна парафія підпорядковувалася двом ієрархам”,- говориться у заяві. У майбутньому, вважають в УПЦ КП, “протягом кількох десятиліть, звичайний поступовий процес церковного життя приведе до упорядкування територіальних меж єпархій згідно традиційного канонічного порядку”.
Учасники собору
В об’єднавчому соборі братимуть участь близько 45 ієрархів УПЦКП, 14 представників УАПЦ, а також усі охочі ієрархи УПЦ МП. Запрошення научасть у с оборі отримають усі ієрархи УПЦ МП в Україні. Скільки з них погодяться – невідомо. 13 листопада собор УПЦ МП заборонив своїм представникам іти на об’єднавче зібрання помісної церкви й продублював рішення РПЦ розірвати спілкування з Константинополем. Щоправда, того ж дня три ієрархи цієї церкви приїхали назустріч до президента, де обговорювали автокефалію.
Від УПЦ МП у роботі собору, як припускають джерела у Києві, можуть взяти участь кілька десятків ієрархів (загалом їх понад 80). Чим їх буде більше, тим вони суттєвіше вплинуть на вибори предстоятеля.
Як вказують співрозмовники в Константинополі, ієрархи УПЦ МП, які не долучаться до нової церкви, для Вселенської патріархії лишатимуться єпископами православної церкви – з можливістю долучитись до нової церкви вже після собору.
1 коментар