Наш Всесвіт може бути лише “дзеркальним відображенням” паралельного світу, що створений з антиматерії і мчить у зворотному напрямку від Великого вибуху за шкалою часу.
Революційна теорія, запропонована канадськими вченими з Інституту теоретичної фізики, звучить як зав’язка фантастичного роману, проте вона допомагає вирішити кілька парадоксів, які не мають пояснення в сучасній науці.
Відповідно до нової моделі, в момент Великого вибуху утворилося два “симетричні” всесвіти. В одному – там, де живемо ми, – час потік звичним нам чином, а інший – дзеркальний – став із такою ж швидкістю віддалятися в минуле.
Канадським фізикам потрібно доопрацювати ще чимало деталей нової теорії, але в цілому їхня робота не викликає очевидних протиріч – і була опублікована в журналі Американського фізичного товариства.
Паралельний світ?
Відповідно до прийнятої на сьогоднішній день теорії, весь наш Всесвіт – простір, час і маса/енергія – з’явився в результаті Великого вибуху, і відтоді, ось уже майже 14 млрд років тому, розширюється й охолоджується. З елементарних частинок поступово утворилися атоми, а вже з них – вся відома речовина, включаючи зірки і нас самих.
Еволюцію всесвіту і його властивості вивчає спеціальна наука – космологія, заснована на загальній теорії відносності Ейнштейна і Стандартній моделі. Однак ні та, ні інша не можуть пояснити, чому, наприклад, у видимій частині Всесвіту так багато речовини і так мало антиречовини – адже в теорії їх повинно бути порівну.
Для вирішення цього парадокса, відомого як Баріонна асиметрія Всесвіту, було запропоновано кілька гіпотез – в тому числі за рахунок темної матерії і чорних дірок.
Пояснення, запропоноване канадцями, куди простіше – і дозволяє пояснити всі явища, не порушуючи вже існуючих теорій.
Нова модель передбачає, що Великий вибух став точкою симетрії, по різні боки якої Всесвіт і Антивсесвіт розлетілися в часі. Точно так, як одночасно з народженням електрона у вакуумі на світ з’являється його античастинка позитрон.
Прорахувавши всі можливі пари, фізики дійшли висновку, що Антивсесвіт повинен бути надзвичайно схожим на наш. Однак не є його точною копією (у повній відповідності з квантовим принципом невизначеності).
Останнє уточнення дозволяє фізикам уникнути складних філософських питань – приміром, про свободу волі. Адже в іншому разі те, що відбувається в паралельному Всесвіті, мало б дзеркально відбиватися в нашому – або навпаки.
