В Україні завершилося виробництво фільму про Василя Стуса “Заборонений”, який минулого року став причиною полум’яних суперечок у соцмережах. Як повідомляє “Держкіно”, на широкі екрани стрічка вийде 5 вересня.
Що за скандал?
“Заборонений” – стрічка режисера Романа Бровко, яка розповідає про останні роки життя Василя Стуса, його боротьбу з системою та спроби опублікувати свою останню збірку віршів, яку він намагався передати з тюрми на волю.
У початковій версії сценарію містилася сцена із адвокатом поета, а нині впливовим українським політиком Віктором Медведчуком.
Проте минулого року з’ясувалося, що цю сцену зі стрічки вирішили прибрати. Соцмережами одразу ж поповзли чутки, що це сталося не просто так, а на прохання самого пана Медведчука.
Продюсер стрічки Артем Денисов це заперечував і запевняв, що сцену суду вирізали виключно через необхідність скоротити хронометраж фільму.
Однак попри такі пояснення, багато хто сприйняв їх як звичайне виправдання.
У соцмережах навіть виник флешмоб #МедведчукМиНеЗабули, користувачі вимагали, щоб до стрічки повернули вирізану сцену.
Ці заклики не лишилися непоміченими, і автори стрічки зрештою пообіцяли, що сцену, про яку йде мова, все ж дознімуть.
Голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко сьогодні підтвердив, що роботу над стрічкою завершено, і фрагмент із паном Медведчуком у ній є.
Очікується, що фільм “Заборонений” вийде на екрани 5 вересня.
Медведчук і Стус?
Віктор Медведчук – український політик, якого ще з часів президентства Леоніда Кучми називали “сірим кардиналом” української політики і “кумом Володимира Путіна” – має менш відому широкому загалу сторінку у своїй біографії.
Випускник юридичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка, Віктор Медведчук наприкінці 1970-х – на початку 1980-х років був призначеним державою адвокатом у процесах проти українських поетів Василя Стуса і Юрія Литвина.
Причому сам Василь Стус, за деякими свідченнями, від адвоката Медведчука відмовився, а Юрій Литвин у своєму останньому слові у якості підсудного казав: “Пасивність мого адвоката Медведчука в захисті обумовлена не його професійним профанством, а тими вказівками, які він одержав згори, і підлеглістю: він не сміє розкривати механізму вчиненої проти мене провокації”.
Дисидент Євген Сверстюк також згадував: “Коли Стус зустрівся з призначеним йому адвокатом, то відразу відчув, що Медведчук є людиною комсомольсько-агресивного типу, що він його не захищає, не хоче його розуміти і, власне, не цікавиться його справою”.
Василя Стуса звинувачували в антирадянській агітації і пропаганді за ч. 2 статті 62 Кримінального Кодексу УРСР. В архівах збереглася стенограма із засідання суду, в якій адвокат Віктор Медведчук каже, що вважає “кваліфікацію його (Василя Стуса. – Ред.) дій вірною”.
Радянська влада засудила Василя Стуса до 10 років примусових робіт і 5 років заслання.
Сам Віктор Медведчук пізніше заявляв, що не збирається “виправдовуватися із цього питання”, і наполягав, що спеціальна комісія із адвокатської етики перевірила його роботу як адвоката Василя Стуса.
“Якщо хтось думає, що я міг би врятувати Василя Стуса, то він або брехун, або ніколи не жив у Радянському Союзі й не знає, що це таке. Рішення за такими справами ухвалювалося не у суді, а в партійних інстанціях і КДБ. Суд лише офіційно затверджував оголошений вирок”, – казав політик.
