Під час дискусії «Україна – Європа – США. Безпека та формування довгострокової стійкості України», яку організува Український безпековий клуб в Українському кризовому медіацентрі, експерт Ігор Жданов окреслив ключову тенденцію сучасної геополітики: міжнародна система все менше спирається на норми та угоди і все більше визначається воєнною та економічною силою.
«Світ дедалі більше рухається від “сили права” до “права сильного”», — підкреслив Жданов.
Символи довіри: важливий, але не достатній інструмент
Жданов звернув увагу на дипломатію символів, яка іноді здатна задати тон великим процесам. Він навів приклад нещодавнього листа першої леді України Олени Зеленської до Меланії Трамп, що став жестом довіри та дружби.
«Такі жести створюють атмосферу довіри, яка дуже важлива для переговорів. Це сигнал про дружбу, про бажання співпрацювати», — зазначив експерт.
За його словами, подібні символічні кроки можуть підкріплювати політичні домовленості, але не здатні замінити юридично зобов’язуючі гарантії.
Гіркий досвід України
Жданов нагадав, що Україна вже має досвід, коли міжнародні домовленості не захистили її від російської агресії.
«Ми маємо Будапештський меморандум, великий договір із росією та інші документи, які були порушені. Нові гарантії повинні враховувати цей гіркий досвід», — наголосив він.
Будапештський меморандум 1994 року гарантував територіальну цілісність України в обмін на відмову від ядерної зброї, але не зміг зупинити ані анексії Криму в 2014-му, ані повномасштабного вторгнення 2022 року. Це, на думку експерта, стало символом безсилля міжнародного права без механізмів примусу.
Перехід до «права сильного»
Сьогодні, глобальна система безпеки демонструє зсув до пріоритету сили над нормами. Приклади — агресія росії проти України, спроби Китаю змінити баланс у Тихоокеанському регіоні, загальна мілітаризація багатьох країн.
Це створює небезпечну ситуацію: ті, хто мають армію та ресурси, диктують правила.
«Україні потрібні реальні гарантії, які працюватимуть на практиці, а не просто красиві слова на папері», — підсумував Жданов.
Від декларацій до механізмів
Експерт наголосив: сьогодні у переговорах із партнерами Україна має виходити з твердої позиції. Символи потрібні, але основою повинні стати документи з чітко прописаними механізмами дій у разі нової агресії. Це може бути модель, наближена до статті 5 НАТО: напад на Україну прирівнюється до нападу на всіх союзників-гарантів.
Такі рішення, на думку Ігоря Жданова, можуть повернути баланс від «права сильного» до справжньої «сили права».
Для України символічні жести підтримки важливі, але головне — наполягати на конкретних зобов’язаннях партнерів. Лише тоді дипломатичні формули не залишаться красивими словами, а стануть реальним бар’єром на шляху російської агресії.
