18 вересня у Києві відбулася конференція «Візія об’єднаної Європи: спільні оборона, дипломатія та геополітична суб’єктність». Захід пройшов у київському укритті та об’єднав українських і європейських політиків, дипломатів, експертів і представників громадянського суспільства. У центрі дискусії були європейська безпека, спільна оборона, когнітивна війна, defense-tech, енергетична та продовольча безпека, захист критичної інфраструктури й роль України у формуванні нової безпекової архітектури Європи.
Організаторами виступили ГО «Пан’європейський союз України» у партнерстві з Пан’європейським Союзом Австрії (за сприяння Фонду Отто фон Габсбурга) та за генеральної підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.
Європейський дім потребує нового фундаменту
Представник Фонду Ганнса Зайделя Беньямін Боббе наголосив, що символічність проведення конференції у київському укритті відображає реальний стан європейської безпеки.
«Це є дуже символічним місцем. Ми тут під землею, а на зовні – вороги, війна, боротьба за існування не лише України, але й Європи».
За його словами, стійкість континенту має будуватися одночасно на розширенні європейського простору, економічній конкурентоспроможності та незалежному безпеково-оборонному каркасі. У цьому контексті Україна розглядається як важливий елемент нової системи безпеки.
Доктор історичних наук, професор та президент ГО Пан’європейський Союз України Ігор Жалоба звернувся до історичних витоків пан’європейського руху. Він зазначив, що ще від моменту заснування руху у 1923 році його представники розглядали росію як фундаментальну загрозу для Європи.
«Україна — це частина Європи. І через те вони чітко розуміли від маніфесту Куденгове-Калергі з 1923 року, що росія в тому вигляді, в якому вона є, — екзистенційна загроза для Європи».
Когнітивна війна: від спростування фейків до власного порядку денного
Голова Комітету ВРУ з питань свободи слова Ярослав Юрчишин наголосив, що росія протягом століть використовує інформаційні та культурні інструменти як зброю.
На його думку, традиційне спростування російської пропаганди часто лише продовжує життя ворожим наративам.
«Проблема в тому, що дуже тривалий час і ми, і Захід намагаємося боротися з пропагандою. Це програшна тактика, тому що якщо ви починаєте боротися з фейком, ви продовжуєте його життя».
Ярослав Юрчишин також наголосив на необхідності створення спільної платформи за участю України, Норвегії та Великої Британії, оскільки загрози для цих держав є спільними.
Він також порушив питання майбутнього росії та підтримки національно-визвольних рухів поневолених кремлем народів як одного з можливих напрямів довгострокової європейської політики.
«Когнітивна вищість» та лімінальна війна
Громадський діяч та співзасновник Громадянської платформи «Нова Країна» Валерій Пекар запропонував розглядати інформаційне протистояння через концепцію cognitive superiority — когнітивної вищості.
«Стратегія перемоги в когнітивній війні називається cognitive superiority — когнітивна вищість».
На його думку, суспільство має бути стійким до російських інформаційних впливів, а відповідні механізми можна розвивати з урахуванням досвіду Тайваню.
Окремо Валерій Пекар звернув увагу на модель «table dominance», яку він застосував для пояснення стратегії кремля. Йдеться про постійне підвищення ставок із метою залякування інших учасників.
Ще одним ризиком він назвав «лімінальну війну», за якої противник не одразу розуміє, чи потрібно відповідати на атаку. Серед потенційних інструментів такої війни — кібератаки, атаки дронів під хибним прапором, удари по енергосистемах та штучне створення міграційних криз.
Від пасивної оборони до стратегічної ініціативи
Керівник Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA Юрій Гончаренко закликав змінити підхід до європейської безпеки та перейти від постійного очікування удару до формування власного бачення перемоги.
«Росія на державному телебаченні погрожує Європі. А ми говоримо лише про захист».
На його переконання, пан’європейська ідея має бути наступальною, а Європа — формувати конкретне бачення поразки кремлівської імперської системи.
Юрій Гончаренко також презентував концепцію оборонної демократії, відповідно до якої суспільство має бути залучене до оборони держави у різних формах.
«Наша команда InfoLight.UA розробляє тему оборонної демократії. Це коли все суспільство залучене до справи оборони, як може і де може».
Сильні інституції як умова безпеки
Доктор історичних наук, професор та президент ГО Пан’європейський Союз України Ігор Жалоба звернув увагу і на трансформацію російського суспільства.
«росія консолідувалася в цій війні. І не на нашу користь».
За його словами, російська пропагандистська система дедалі більше формує у суспільстві уявлення про війну не лише проти України, а й проти всієї Європи.
Водночас Ігор Жалоба наголосив на необхідності професійних і відповідальних державних інституцій в Україні. Боєздатність ЗСУ та розвиток ВПК, за його оцінкою, безпосередньо залежать від якості державного управління.
Основні пропозиції конференції
Серед озвучених під час заходу рекомендацій:
- Створення Міждержавної когнітивної платформи за участю України, ЄС, Великої Британії та Норвегії для обміну оперативними даними та протидії лімінальним загрозам.
- Перехід до наступального стратегічного наративу замість виключно реактивної оборони.
- Запровадження оборонної демократії та ширшого залучення суспільства до оборонного процесу.
- Інституційна трансформація державного управління — професіоналізація державних органів, відкриті конкурси та посилення відповідальності урядових структур.
Конференція у Києві продемонструвала, що дискусія про майбутнє Європи виходить далеко за межі питання військової допомоги Україні. Йдеться про перебудову європейської системи безпеки, розвиток власної стратегічної суб’єктності, захист від когнітивних атак та посилення демократичних інституцій.
Ключовим питанням залишається перехід від реакції на загрози до формування довгострокової стратегії, у якій Україна є не лише об’єктом безпеки, а одним із її активних творців.
