Отримання відстрочки після ухилення від мобілізації саме по собі не звільняє людину від кримінальної відповідальності. Водночас за певних обставин суд може застосувати статтю 48 Кримінального кодексу України та звільнити обвинуваченого від відповідальності через зміну обстановки.
Про це розповіла юристка Вікторія Драпайло, передає 24 канал.
За її словами, така практика в судах трапляється нечасто, однак відповідне рішення Верховного Суду може вплинути на подальший розгляд подібних справ.
Йдеться про ситуації, коли військовозобов’язаний, визнаний придатним до служби, отримав бойову повістку, але не виконав вимоги мобілізаційного розпорядження. У такому разі проти нього можуть відкрити кримінальне провадження за статтею 336 КК України.
Якщо під час розслідування або судового розгляду обставини змінюються, це за певних умов може стати підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.
Як розглядали справу про ухилення від мобілізації
Вікторія Драпайло розповіла про справу, у якій Верховний Суд задовольнив скаргу прокурора та повернув матеріали на повторний розгляд до апеляційної інстанції.
Військовозобов’язаний отримав законне мобілізаційне розпорядження, але не виконав його вимог. За ухилення від призову його засудили до трьох років позбавлення волі.
Згодом апеляційний суд змінив покарання на два роки позбавлення волі з випробувальним строком. Однак сторона обвинувачення оскаржила це рішення.
Під час повторного розгляду апеляційний суд повністю звільнив чоловіка від кримінальної відповідальності та закрив справу.
Як пояснила юристка, за цей час у чоловіка змінилися життєві обставини: він отримав третю групу інвалідності та працевлаштувався. Прокуратура наполягала, що саме по собі оформлення інвалідності не свідчить про втрату суспільної небезпечності, а зміною обстановки можна вважати лише припинення воєнного стану.
Що вирішив Верховний Суд
За словами Драпайло, правова позиція Верховного Суду полягає в тому, що отримання відстрочки від призову вже після вчинення кримінального правопорушення за статтею 336 КК України не є автоматичною підставою для звільнення від відповідальності за статтею 48 КК.
У висновку суду зазначено, що така відстрочка сама по собі не свідчить про зміну обстановки та втрату суспільної небезпечності вчиненого діяння.
Водночас можливі винятки. Якщо надання відстрочки безпосередньо пов’язане з фізичним або психічним станом людини, який об’єктивно унеможливлює повторне вчинення кримінального правопорушення, це може бути підставою для висновку про втрату нею суспільної небезпечності.
Отже, сам факт отримання відстрочки після ухилення від мобілізації не гарантує закриття кримінального провадження. Для застосування статті 48 КК України суд має оцінити конкретні обставини справи та причини, через які змінився правовий статус обвинуваченого.
Яке покарання передбачене за ухилення від призову
В Україні ухилення від призову на військову службу під час мобілізації карається за статтею 336 Кримінального кодексу. Санкція передбачає позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.
Водночас неявка за іншими видами повісток може тягнути адміністративну відповідальність у вигляді штрафу. Правові наслідки залежать від виду повістки та обставин її вручення.
