Аеророзвідник 91-го окремого протитанкового батальйону Денис із позивним «Сокіл» пережив російську окупацію, пішки вивів родину в безпечне місце та дивом урятувався під час авіаудару. Сьогодні він продовжує захищати Україну, виявляючи ворожі цілі за допомогою розвідувальних дронів, розповідає ua.news.
Вихід з окупації під звуки пострілів
Після початку повномасштабного вторгнення рідне село Дениса на лівобережжі Херсонщини захопили російські війська. Окупанти встановили блокпости, запровадили власні правила та контролювали пересування місцевих жителів.
Через постійний дефіцит продуктів і небезпеку для родини Денис разом із дружиною вирішив тікати. Однієї ночі вони вирушили вздовж Дніпра, несучи на руках двох маленьких дітей.
«Годині о третій ночі зібралися. Кілометрів 10–11 пішки, з дітьми на руках. Сину на той час майже три роки, донька трохи старша. Поки темно, щоб ніхто нічого не бачив. Стріляли. Слава Богу, не у наш бік», — згадує боєць.
Після тривалого переходу родина дісталася території, яку росіяни ще не встигли захопити. Там українські військові допомогли їм дістатися безпечного місця. Згодом Денис із дружиною та дітьми переїхав до Кривого Рогу.
Однак маршрут, яким користувалися цивільні для втечі, згодом виявили окупанти та замінували. Під час підриву на розтяжці загинули чоловік і дитина.
Дивом вижив після авіаудару
Нині «Сокіл» керує розвідувальним квадрокоптером, виявляє позиції та техніку противника для подальшого ураження ударними безпілотниками.
Раніше військовий служив навідником протитанкового ракетного комплексу та працював із «Джавеліном». Саме тоді йому довелося пережити один із найнебезпечніших епізодів війни.
Після того як російський дрон виявив українські позиції, противник почав атакувати їх FPV-безпілотниками, а згодом застосував керовані авіабомби.
«І так вийшло, що одного прекрасного вечора і я потрапив під той КАБ. Дивом вижив. Можна сказати, пощастило. Якби трошки, може, на метр лівіше взяв би, то, можливо, вже не сидів би тут», — розповідає Денис.
Найбільша мотивація — родина
Попри пережите, військовий продовжує службу. Водночас найбільше він мріє про зустріч із дружиною та дітьми, адже саме родина допомагає йому витримувати випробування війни.
«Перший день — посидіти, відпочити. А потім провести час з дітьми. Десь вийти, якщо дозволяє погода, погуляти. По парку, там, по магазинах походити. Більше з дітьми проводити час», — ділиться планами «Сокіл».
Втративши рідну домівку через російську окупацію, Денис не полишив боротьби. Сьогодні він продовжує захищати країну, а головною мрією залишається мирне майбутнє та можливість знову бути поруч із близькими.
