12 грудня пресу та інших обраних запросили на допрем’єрний показ зимового 3D-шоу «Winterra. Легенда казкового краю». До показу організатори підготувалися дуже серйозно: влаштували креативний фуршет під різдвяні мелодії у виконанні струнного квартету, запустили в фойє аніматорів-ельфів, роздавали дітям сувеніри з символікою вистави.
Журналісти та VIP-персони як слід користувалися можливістю доторкнутися до гарно зрежисованої казки. Слід віддати належне організаторам: на створення атмосфери свята і піднесення було витрачено багато зусиль та коштів, і це мало відповідні наслідки. Звичайно, після такого ті, кому пощастило потрапити на допрем’єрний показ, захочуть усім порекомендувати цю виставу. Однак заради об’єктивності слід сказати і про кілька ґанджів – куди ж без них.
«Winterra. Легенда казкового краю» офіційно є поєднанням семи різних жанрів: вокалу, хореографії, акробатики, спортивної гімнастики, workout (турніки), еквілібру і номерів зі скакалками (скіпінг). Кожен окремий номер виконано на дуже високому рівні. З мінусів – Мороз, на роль якого пробувалося 80 акторів, має з усіх переваг лише надзвичайно приємний вокал (хоча, можливо, варто було би все-таки транспонувати йому партію на півтона вище), виграшну зовнішністьта прекрасний костюм. Справжню акторську гру демонструє лише один персонаж – безіменний, як, утім, і всі інші персонажі, крім Мороза: навіть головний герой не має імені, не кажучи вже про його брата та батьків. Ба більше: фантастичні звірі крижаного королівства Winterra настільки фантастичні, що неможливо встановити навіть їхній підклас: якби не присутність на репетиції та спілкування з акторами, ніхто би не здогадався, що дівчина, котра показує сольний акробатичний номер, грає птаха. Ідентифікувати її як птаха може лише якийсь вузький фахівець. Хіба що цілком упізнавані вовки, котрі «працюють» на Мороза. До речі, коли вони починають тренуватися на турніках (чи, може, це показовий виступ – тут задум режисера не зовсім зрозумілий), це видовище просто заворожуюче.
Мабуть, найсуттєвішим ґанджем вистави є сценарій. Якщо ви філолог, вам узагалі про всяк випадок треба захопити валер’янку в зал: неясно, чому, маючи такий бюджет, не можна було залучити до роботи когось із поетів (слава Богу, їх нам ніколи не бракувало), який би міг зробити те саме, але без русизмів та кальок, не намагаючись заримувати «дива – чудеса». Та й драматурга незле було би залучити. Але, поклавши руку на серце, у будь-який момент вистави дивитися на сцену цікаво. А діти попри кострубатість втілення художнього задуму і співпереживають головним героям, і роблять дуже цікаві висновки.
Спецефекти ж у виставі просто приголомшливі. «Під час перегляду 3D-вистави ви не помітите кордонів між реальністю та фантазією і знову відчуєте себе маленькою дитиною, яка вірить у новорічне диво», – ця фраза з прес-релізу цілком правдива. Таке важко побачити деінде в Україні, та й узагалі у світі. У цьому сходяться навіть філологи та актори, котрі через професійну деформацію не можуть насолоджуватися видовищем на 100 %.
Загалом «Winterra. Легенда казкового краю» йтиме 64 рази. Напередодні новорічних свят буде по 3 сеанси на день, як у будні, так і в вихідні. Тому можливість побачити це 3D-шоу далеко не безлімітна. За 5-бальною шкалою йому можна поставити 4 з плюсом, за 12-бальною – 11. Попри наявність недоліків, «Winterra» справді ексклюзивне шоу, на яке варто сходити з дітьми будь-якого віку. Це прекрасний подарунок на будь-яке свято новорічного циклу. Або й не чекаючи свята – просто тому, що хочеться див.
Але з чудесами вони все одно не римуються. Ми наполягаємо.
