Напередодні так званих “виборів президента росії” ні в кого не було сумнівів щодо їх перебігу та результату. Дискусії щодо явки та намальованих відсотків підтримки не мали жодного сенсу, окрім хіба що ставок у букмекерів. Якщо такі хтось приймав. Проте подія відбулася і зовсім не так, як це планували у кремлі. І зіпсувала всі карти, на перший погляд, не дуже значна військово-диверсійна операція російських повстанців – у складі Легіону «Свобода Росії», Російського добровольчого корпусу та «Сибірського батальйону», які вели успішні бойові дії на території прикордонних з Україною областей.
Це і був “чорний лебідь”, грамотно спланований та реалізований, наслідки якого в підсумку дуже сильно вплинуть на ситуацію в росії, пише InfoLight.UA.
Операція стала прикладом грамотного військово-політичного планування, яке координувалося Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України. А успіх російських повстанців виявився потужним ударом по іміджу путіна та його режиму, особливо напередодні так званих виборів президента РФ, що мали стати демонстрацією його “незаперечної” підтримки.
Ціль таких дій була чітко визначена — викрити неспроможність російської військової машини захистити власні кордони, а також демонстрація безпорадності центральної та місцевої влади у відповідь на виклики. Операція викликала паніку серед місцевого населення, яке не знайшло підтримки у чинної влади та відчайдушно шукало шляхи евакуації з зони бойових дій.
– пише військовий експерт Андрій Васильчук.
Ця військова операція також змусила російські війська відвести частину сил з інших напрямків, зокрема з Куп’янського, що створило інші умови на фронті.
Значення цих подій виходить далеко за рамки локальних бойових дій. Термін “російські повстанці” увійшов до широкого політичного та інформаційного вжитку, підкреслюючи їхній внесок у боротьбу проти режиму Путіна. Події цих днів також засвідчили колосальні прогалини у здатності путіна забезпечити стабільність і безпеку власної країни, особливо на тлі його спроб залишитися “батьком нації”. Натомість він виявився “батьком брехні, хаосу та безладу”.
«Російські добровольці допомагають нам із самого початку, а тепер ми спробуємо допомогти їм у міру наших можливостей. Їх вже не можна назвати угрупованнями – це вже сила. Їх зараз кілька, вони діють разом, близькі до об’єднання на принципах спільного бачення трансформації рф. До них будуть приєднуватися багато опозиційних сил рф, які перебувають всередині їхньої країни».
– відзначив Керівник ГУР Кирило Буданов
Операція російських повстанців значно підірвала не лише військову, але й інформаційну стратегію кремля, змусивши його постійно брехати, щоб не псувати “обличчя путіна”. Результати виборів, які мали стати тріумфом для путіна, перетворилися на фіаско, викривши всю крихкість його влади.
Однією з причин рейду на територію рф кількох збройних підрозділів, які складаються переважно з російських громадян, є відсутність легальних способів політичної боротьби на їхній батьківщині
– відзначив представник ГУР МОУ Андрій Юсов
Операція не лише спричинила значні втрати для російських збройних сил, але й фактично ініціювала процес створення демілітаризованої зони вздовж українського кордону, про що неодноразово заявляв керівник ГУР МОУ Кирило Буданов.
Водночас для українських сил оборони ця операція відкрила нові можливості для військових дій, демонструючи ефективність стратегічного планування та готовність до дій поза межами власної території.
На міжнародній арені, спостерігачі від Колективного Заходу до Китаю зробили важливі висновки щодо слабких місць російського лідерства.
Але вкрай важливо, що це побачив весь світ, передовсім – найближчі союзники з Ірану та КНДР. І, головне, китайські товариші в черговий раз отримали підстави добре подумати на кого робити ставку в глобальній грі. Режим путіна, попри всю войовничу алкориторику медведева виявився нездатен захистити свою територію в сакральний для влади період.
Таким чином, операція російських повстанців не лише підірвала авторитет Путіна, але й стала каталізатором змін всередині Росії, відкривши дорогу для нових опозиційних сил та ідеалів.
Попри намальовані відсотки, які зараз наближаються до 90%, екзіт-поли на закордонних дільницях, де можна було реально щось проконтролювати, показали лише жалюгідні 20%. І хоча ми, звісно, почуємо про зрадників, які втікли за кордон – результати свідчать, що король – голий. Що страх, фальсифікації та пропаганда дозволяють йому “перемагати”. Але дії повстанців чітко показують перспективу, яка для путіна є лише єдиною – міжнародний трибунал в Гаазі. І це ж побачили й ті, хто допомагає режиму кремля зброєю та ресурсами. І не факт що підтримка російського диктатора буде беззаперечною.
Також не забуваємо про національно-визвольні рухи, в частини з яких з Китаєм чи Іраном можуть знайтися спільні релігійні, чи культурні інтереси.
