Вимога «закон один для всіх», яку керівник Офісу Президента Кирило Буданов сформулював 5 листопада після обшуків НАБУ і САП у високопосадовців СБУ та Нацполіції, — не ліберальна, а одна з найстаріших консервативних ідей Європи, стверджує автор колонки на сайті Консервативної Платформи.
Колонку «Закон один для всіх» опублікувала Консервативна Платформа в суботу, 14 листопада.
За словами автора, який працює з командою InfoLight.UA, фразу Буданова підхопили і ті, хто справді хоче рівності перед законом, і ті, хто використовує її у власних цілях: уже наступного дня формулу «як сказав Буданов» узяли на озброєння люди з мережі, що працює проти мобілізації.
Автор виводить ідею від Аристотеля й Цицерона через Велику хартію вольностей 1215 року, справу Prohibitions del Roy 1607 року та конституцію Массачусетсу 1780 року. Українську лінію він веде від Руської правди та Першого Литовського статуту 1529 року, який вимагав судити всіх підданих однаково, через магдебурзьке право Львова й Києва до Конституції Пилипа Орлика 1710 року та В’ячеслава Липинського.
«Консервативний мінімум», за його словами, складається з трьох тез: закон один; процедура важливіша за гнів; заслуги не дають права на виняток.
«Вимагати перевірки — позиція громадянина. Виносити вирок репостом — уже змагання, хто голосніший», — пише автор.
Як приклад процедури, що спрацювала, він наводить рішення мовної омбудсменки: порушення з боку керівника Офісу Президента визнано, передбачений законом штраф буде сплачено. Протилежний приклад — сотні однакових дописів у Facebook-групах про «грамоти» й давні рішення керівників держави, що, за словами автора, пропонують вирок без слідства і суду.












