54 тисячам абітурієнтів цього не вдастся зробити, адже вони не склали поріг з основного для всіх предмету – української мови та літератури.
Про це повідомляє шеф-редактор порталу “Освітня політика” Віктор Громовий.
Із загальної кількості 339 753 учасників ЗНО – це 15,8%. У 2018 році, попри однаковий поріг у 23 бали, ця цифра становила 14,5%. Це майже на 7 тис осіб менше, ніж цього року. У 2017 таких абітурієнтів було всього 8%.
“Якісного прориву системи загальної середньої освіти за останні п’ять років не відбулося, – говорить Громовий, 56 років. – Зараз почав працювати проект “Нова українська школа”, проте його реалізують лише в початковій школі. Щодо старших класів, то там фактично немає змін”
“Порогові бали “склав/ не склав” є дуже низькими. Їх можна було б набрати завдяки простому вгадуванню. ЗНО впроваджували з метою відібрати найкращих абітурієнтів до вищих навчальних закладів. Якщо у Німеччині лише 60% випускників шкіл стають студентами університетів, то це є нормою. Ще 40% здобувають там професійно-технічну освіту”
“В Україні ж понад 80% вступників потрапляють у вузи. Вважаю, що пороговий бал повинен бути вищим. Він має відсіювати хоча б половину потенційних кандидатів. Це жорсткий підхід, але він дає змогу зробити нормальну селекцію до вищих навчальних закладів”
