Із 1 січня стартувала монетизація субсидій, про необхідність якої так довго говорив Мінсоц. Для пересічного українця, який не знається на глибинних економічних процесах, достатньо відчуття хребтом: раз держава в односторонньому порядку змінює правила гри, значить, тут криється якесь шахрайство.
Згадаймо, як міністр соціальної політики України Андрій Рева тільки починав торік готувати українське суспільство до ідеї монетизації субсидій. Він наголошував, що основні елементи нового порядку надання субсидій закладають мотиваційні механізми заощадження власних витрат. «Субсидія – це співоплата, а це означає, що є частка яку сплачує людина, а є частка яку сплачує держава, – сказав він. – Але держава сьогодні сплачує гроші не людям, а напряму перераховує кошти надавачу послуг. Таким чином виникає ситуація, за якої людям усе одно, скільки вони споживають, головне за норму не вийти. Але коли людині нададуть гроші на руки, то кількість зекономлених енергоресурсів прямо впливатимуть на ту суму допомоги, яку людина зможе залишити собі». Здавалось би, цілком логічно, і споживач виграє від такого стану речей. Другий момент також начебто зрозумілий: підвищується відповідальність отримувачів субсидій, адже після отримання субсидії людина має можливість та обов’язок повністю оплатити послуги, і таким чином відповідальність за оплату переходить на рівень споживач-надавач послуг. «Це повністю змінює систему взаємовідносин між державою, отримувачами субсидій та надавачами послуг», – резюмував Андрій Рева. Що ж, боротьба з тотальним інфантилізмом, який дістався нам як пережиток соціалізму, і спонукання до усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків – це теж похвально. А що ж не так?
«Уряд позиціонує монетизацію субсидій як манну небесну – нібито через зміну механізму фінансування щось суттєво зміниться, – коментує аналітик ГО “Публічний аудит” Тарас Галайда. – Від впровадження монетизації розмір платіжок не стане меншим, а розмір субсидії не побільшає. Все залишиться, як і раніше, платіжки як були грабіжницьки величезними, так і залишаться, ще й виростуть із 1 травня 2019 року, а субсидії залишаться такими ж мізерними і недоступними для більшості нужденних громадян».
Крім того, Тарас Галайда звертає увагу, що попри підвищення тарифів влада скоротила кількість одержувачів субсидій у 2018 році в 2 рази з 6,63 млн (у листопаді 2017 року) до 3,34 млн сімей (в листопаді 2018 року). Із 6,97 млн сімей, що торік звернулися за субсидією, у листопаді її отримало лише 48 % (3,34 млн сімей). «В аспекті доступності монетизація нічого не змінює: субсидія як надавалася в межах соціальних нормативів, так і надаватиметься, соціальні нормативи як знижувалися, так і знижуватимуться, причини для скасування і відмови в субсидії як були, так і залишаються, – говорить Тарас Галайда. – Змінюється лише порядок розрахунків: якщо до монетизації субсидіант оплачував тільки обов’язковий платіж, а субсидія за нього перераховувалася постачальникам послуг автоматично, то тепер йому доведеться оплачувати повну платіжку, частково своїми грошима, а частково отриманими у вигляді субсидії на банківську карту. Крім усього іншого, якщо раніше субсидіанта мало цікавили розрахунки держави з постачальниками послуг, то тепер будь-яка затримка або борг із боку державного бюджету лягають на плечі субсидіанта. Платіжка йому приходить повна, й оплатити він її повинен повністю, а затримки або борг із боку держави вже будуть не перед постачальниками послуг, а безпосередньо перед кожним з людей, які отримують субсидії. Якщо держава затримає виплату субсидії, то пенсіонерові або іншому соціально незахищеному громадянинові доведеться самостійно шукати кошти для оплати всіх квитанцій, а потім очікувати, коли держава з ним розрахується».
Що ж до можливого залишку коштів, який залишиться в розпорядженні людини і не буде вилучатиметься, мотивуючи її стати більш ощадливою, то тут також є нюанси. Тарас Галайда звертає увагу на цифри: істотна економія субсидій виникала лише за індивідуальним газовим опаленням, у зв’язку з чим норматив газу для індивідуального опалення багаторазово змінювався, скоротившись із 7 м3 до 4,5 м3 (на м2) або на 36 %, а з 1 травня 2019 ще скоротиться до 4 кубів на м2. «Пообіцявши залишити економію субсидії в розпорядженні людини, влада попередньо максимально урізала соціальні нормативи, на які нараховується субсидія, щоб такої економії не виникло», – підсумував аналітик.
Що ж, пересічний українець не помилився: держава під виглядом поліпшення вкотре тихенько маніпулює з коштами.
Але до субсидій ми ще повернемося – ця тема доволі дражлива й обширна. Не перемикайтеся.
