“Перезавантаження” змісту, передача управління на місця та більше можливостей для співпраці з бізнесом. Такі ключові виклики закладені в проєкт закону “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, який сьогодні, 10 липня 2019 року, схвалили з доопрацюванням на засіданні Кабміну. Далі документ буде передано на розгляд до Верховної Ради України.
Про це повідомляється на сайті МОН.
“У цьому законопроєкті ми впорядковуємо розподіл повноважень між різними рівнями влади щодо управління професійно-технічною освітою. Ми переконані, що вона має регіональний характер, тому опікуватися нею мають обласні державні адміністрації. Далі для профосвіти необхідно передбачати багатоканальне фінансування, де держава надає субвенцію на здобуття повної середньої освіти та частину держзамовлення з професій загальнодержавного значення. У проєкті також передбачається та впорядковується питання регіонального замовлення. Важливо, що значна частина цього закону присвячується співпраці з роботодавцями як у контексті розробки стандартів профосвіти, так і в створенні навчального середовища та подальшого працевлаштування випускників”, – зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Зміни, закладені до законопроєкту, суголосні концепції Сучасної професійної освіти, яка була схвалена Урядом у червні 2019 року.
Для оновлення системи передбачається уніфікація типів закладів професійної освіти. Нинішні 17 типів планують узагальнити до 4-х: професійний коледж, центр професійної (професійно-технічної) освіти, центр професійного розвитку та професійний ліцей.
Документом також передбачено, що учні профтехів самостійно обиратимуть форму і спосіб здобуття освіти. Так, вони зможуть скористатися інституційною (очна, заочна, дистанційна, мережева), індивідуальною (екстернат і навчання на робочому місці) та дуальною формою здобуття освіти. Важливо, що для організації дуального навчання заклад має скласти освітній план, а роботодавець – забезпечити умови для практик. Крім того, проєкт передбачає можливість здобувати загальну середню освіту паралельно з навчанням у закладі профосвіти.
Варто відзначити, що документ передбачає більше можливостей для навчання осіб з особливими освітніми потребам. Наприклад, заклади профосвіти зможуть відкривати інклюзивні групи та залучати до роботи в них асистентів здобувача освіти. Функцію асистента зможуть виконувати батьки учня або визначена ними особа.
