Тетяна Бондарчук – проста жінка з Хмельниччини. Коли розпочалася Революція Гідності, її чоловік поїхав на Майдан і був вбитий міліцейським снайпером.
Пані Тетяна довго не могла прийти до себе, плакала, не вірила, що так повернулося її життя. А потім, щоб продовжити справу свого чоловіка, почала їздити в зону бойових дій.
З року в рік кожних три місяці вона їде на фронт. Допомагає бійцям ЗСУ, добровольцям, малозабезпеченим сім’ям.
Її запитують: “Навіщо це вам? Чому ризикуєте здоров’ям, життям?”
” Не питайте дурниць, – відповідає вона – ви, я, ми всі живемо спокійно тільки тому, що на сході України стоять українські воєнні. Тому я їду до них, щоб подякувати за мирне небо”.
