У деяких частинах США й інших розвинутих країн, які зазнали сильного удару COVID-19, вже почали обговорювати можливість повернення до роботи. Для більшої частини решти світу кошмар тільки починається.
Про це повідомляє New York Times.
І частково причина цього жаху в тому, що багато бідніших країн не будуть мати засобів, щоб щось взагалі вдіяти. Крім того, міжнародній спільноті бракує організованості й лідерства, щоб розібратися з глобальною кризою. Тож ці бідні країни не зможуть розраховувати на те, що багаті держави прийдуть їм на допомогу.
За виключенням Ірану, першими найбільшими жертвами коронавірусу стали найбільш розвинені економіки світу з розвиненою наукою й медичними службами. Хоча й в Ірані відносно функціональна медична система. Попереду ж світ черкає поширення коронавірусу в країнах, охоплених конфліктами, усіяних таборами для біженців й центрами затримання, таких як Сирія чи Бангладеш. Нова хвороба може охопити міста на зразок Мумбаї, Ріо-де-Жанейро чи Моровія, де соціальне дистанціювання неможливе, а владі не довіряють. Вірус може охопити країни без фіскальних можливостей чи медичних послуг, які не здатні відреагувати на нього.
Це буде катастрофа не лише для них, а й для всього світу, оскільки постачання сировини припиниться, хиткі економіки розваляться, диктатори стануть ще сильнішими, а в одужалих багатих країнах почнеться повторне зараження. До цього часу в найбільш уразливих регіонах виявляли відносно мало випадків. Приміром, в Ємені зафіксували лише один випадок. Але, вірогідно, це пов’язано з ненадійністю інформації або з умисним запереченням. Кількість заражених зростає. І, як світ дізнався, вони можуть підстрибнути радикально й миттєво.
Дослідження International Crisis Group виявило, що передбачити точно весь масштаб шкоди важко.
“Але якщо хвороба пошириться в щільно заселених міських центрах у крихких країнах, вона фактично вийде з-під контролю. Радикальне скорочення економіки, яке вже почалося, підірве торговельні потоки й створить безробіття, яке завдасть шкоди таких масштабів, що їх важко передбачити”, – йдеться у звіті організації.
Для того, щоб зрозуміти масштаби скрути, яка насувається на бідні країни, варто розглянути проблему через призму одного з найважливіших засобів у лікуванні COVID-19 – системи штучної вентиляції легень. У США приблизно 160 тисяч таких машин. А в Сьєрра-Леоне – всього 13. У Південного Судану – 4, а в ЦАР – 3. У Венесуелі, де 90% лікарень вже зіштовхнулися з нестачею засобів, у відділеннях інтенсивної терапії є всього 84 ліжка на 32 мільйони населення. Про це свідчать дані International Rescue Committee.
“Урок цієї кризи в тому, що найслабші ланки глобального ланцюга охорони здоров’я – це загроза для здоров’я усіх”, – сказав президент організації Девід Мілібенд.
“Ми не можемо дозволити існувати таким слабким ланкам. Тому ми повинні посилити зусилля у ослаблених війнами країнах й громадах, щоб підвищити їхні шанси на виживання”, – додав він.
В США і Європі уряди й компанії були в силах платити розісланим додому працівникам хоча б частину їхніх зарплат. Деякі громадяни отримали допомогу у зв’язку з безробіттям. Але мільярди людей в Африці, Латинській Америці, Південній Азії не мають заощаджень і не можуть розраховувати на таку підтримку. В ООН підрахували, що втрати доходів у країнах, що розвиваються, може перевалити за 220 мільярдів доларів.
Вплив не буде рівномірним. МВФ і Всесвітній банк швидко запропонували мільярди доларів для порятунку найбідніших країн. Але цього буде не достатньо. Країни з відносно стабільними урядами, такі як Перу, швидко розгорнули контрзаходи. В цей час, як Венесуела і Гаїті не мали змоги стримати коронавірус. Деякі диктатури, такі як Єгипет, використали пандемію, щоб зміцнити свою хватку. В Південній півкулі вплив пандемії може бути пом’якшений тим фактом, що населення досить молоде. В таких країнах, як Ангола, Ніґер, Ангола, Чад, Малі, Уганда і Сомалі, майже половина населення – це 15-річні чи й молодші люди. В США на мешканців такого віку припадає лише 19%.
