13 серпня 2026 року в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна» відбулася публічна дискусія «Зима близько: чи готові держава та суспільство?», організована Українським безпековим клубом у партнерстві з «Громадсько-військовим рухом» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні. Учасники обговорили готовність громад до опалювального сезону 2026/2027 років та ризики для критичної інфраструктури через російські атаки.
У дискусії взяв участь Віталій Мірошниченко, координатор ГВР та керівник проєкту «Зима. Місто вистоїть» на Полтавщині. Він наголосив, що готуватися необхідно за найскладнішим сценарієм.
Готовність міст залишається нерівномірною
За словами Мірошниченка, зима 2026/2027 років може стати найважчою від початку повномасштабної війни через системні пошкодження енергетичної та комунальної інфраструктури.
«Напевно, з початку повномасштабного вторгнення зима цього року буде найбільш важкою. Власне, про це йдуть заяви і Міненерго, де офіційно анонсовано цю зиму як найважчу та найжорсткішу за весь період війни, що буде супроводжуватися тривалими системними відключеннями», – заявив координатор ГВР.
Водночас рівень підготовки міст суттєво відрізняється. Київ, за його словами, готовий більш ніж на 50%, тоді як для інших великих міст показник може становити щонайбільше 20%. Серед причин – нестача державного та місцевого фінансування.
Окремим ризиком є висотна забудова, залежна від електроенергії для роботи насосів, водо- і теплопостачання.
«Головний аспект – це висотна забудова. Це підкачка води для 9-поверхівок і вище, це теплоенергозабезпечення, тепло і світло», – пояснив Мірошниченко.
23 міста перевірять на зимову стійкість
Проєкт «Зима. Місто вистоїть.» передбачає незалежний аудит 23 міст, формування індексу зимової стійкості, практичну допомогу та створення «бригад єдності».
До переліку входять Київ, Чернігів, Суми, Харків, Дніпро, Одеса, Запоріжжя, Кривий Ріг, Полтава, Житомир, Черкаси, Рівне, Хмельницький, Луцьк, Львів, Тернопіль, Ужгород, Чернівці та Івано-Франківськ. Для Херсона через безпекову ситуацію передбачено окремий формат роботи.
Готовність оцінюватимуть за 13 доменами, зокрема щодо енергоживлення, тепла, води, резервів пального, зв’язку, медицини та кризового управління.
«Документальна готовність не дорівнює фактичній готовності. Ми не просто запитуємо, умовно, чиновників, чи наявний генератор, ми проводимо стрес-тест», – наголосив координатор ГВР.
Паливо – ще один критичний фактор
Мірошниченко також звернув увагу на удари РФ по паливній інфраструктурі, які можуть ускладнити роботу комунальних служб узимку.
«Я думаю, що це стовідсотково виллється у кризу роботи саме комунальників. Це те, що ворог починає активно бити по паливній системі», – сказав він.
За його словами, атаки посилилися, зокрема, на Полтавщині. Він згадав Опішнянську та Котелевську територіальні громади, а також трасу Київ–Харків, де від селища Чутове до Харкова фактично не залишилося АЗС.
Громади мають пройти практичний стрес-тест
Мірошниченко наголосив, що головне завдання проєкту – виявити слабкі місця громад до початку опалювального сезону.
«Наша мета – щоб кожна громада чітко володіла відповідями на 8 ключових питань: живлення, тепло, вода, укриття, кризова координація, прийом ВПО, безперебійний зв’язок і автономія медицини», – підсумував координатор ГВР.
Таким чином, готовність громад до зими має визначатися не формальними звітами, а реальною здатністю працювати під час тривалих відключень, дефіциту пального та пошкодження критичної інфраструктури.
