Право літературного голосу в Україні мають не тільки військові
Станом на 2017 рік військова проза України налічувала 146 книжок (не менш як 134 авторів), а 2018-го цей список поповнився ще на 76 найменувань. Тобто за два роки в Україні написали щонайменше 222 книжки на військову тематику, і це без поезії та коміксів. Про це на сторінках Тижня пише письменник і літературознавець Антон Санченко з посиланням на дослідження Ганни Скоріної.
«76 воєнних книжок за рік — це, мабуть, максимум, на що спроможний український видавничий комплекс в усіх своїх ланках: автори, видавництва, друкарні, книгарні, критика, меценати і, головне, читачі. Просто щоб унаочнити: щотижня в нас виходила щонайменше одна книжка про війну, а інколи й по дві. Цього простому українцеві досить, щоб читати весь рік, і навряд чи якийсь критик здатен перечитати все те одноосібно», — пише він.
Санченко зауважує, що право голосу, на відміну від радянських практик, в Україні мають не тільки військові. Зі згаданих військовими написана 31 книжка, волонтерами, переселенцями, журналістами, професійними письменниками — 45. Із них 59 українською, 13 російською, дві двомовні, що, мабуть, і відображає близьке до істинного ставлення до мов серед наших захисників та мало б припинити всі спекуляції на цьому.
